ЦЕНТРАЛЬНА ГЕОФІЗИЧНА ОБСЕРВАТОРІЯ імені Бориса Срезневського
  головна |  новини |  контакти |  гостьова книга |  файли |  документи |  аудіозаписи |  паспорт погоди | 
за місяць
25139 переглядів
449 відвідувачів
928 сессій



Про стан забруднення навколишнього природного середовища у м. Києві і Київській області у  квітні  2018 року

АТМОСФЕРНЕ ПОВІТРЯ.

Центральною геофізичною обсерваторією  імені Бориса Срезневського спостереження за забрудненням  атмосферного повітря  проводились на 16 стаціонарних постах міста Києва  (на ПСЗ № 10 та ПСЗ №13 спостереження проводились не в повному обсязі через відключення від електромережі).

Місто Київ.

Для визначення забруднення повітря у місті Києві за місяць було відібрано і проаналізовано 6367 проб. Визначалась 20 забруднювальних домішок. Основні – завислі речовини, діоксид сірки, оксид вуглецю, діоксид азоту і оксид азоту. З специфічних домішок визначались сірководень, фенол, фтористий водень, хлористий водень, аміак, формальдегід,  8 важких металів. Їх склад визначався в залежності від викидів шкідливих речовин в атмосферу від підприємств, які розташовані в зоні поста спостережень.

Оцінка стану забруднення атмосферного повітря проводилась шляхом порівняння з відповідними гранично допустимими концентраціями (ГДК) речовин у повітрі населених міст. ГДК розподіляються на середньодобові (ГДКс.д.), і з ними порівнюються середні концентрації, та максимально разові (ГДКм.р.), з ними порівнюються разові максимальні концентрації шкідливих речовин.

За індексом забруднення атмосфери (ІЗА) рівень забруднення повітря у квітні загалом по місту характеризувався, як високий. По території міста рівень забруднення відрізнявся: на одинадцяти постах він характеризувався, як високий, на двох – як підвищений, на одному – як низький.  На ПСЗ №10 та ПСЗ №13 ІЗА не розраховувався тому, що визначалась лише одна домішка.

У квітні загалом по місту середньомісячна концентрація діоксиду азоту досягала 3,5 ГДКс.д., формальдегіду – 3,0 ГДКс.д.,  оксиду азоту – 1,3 ГДКс.д., фенолу – 1,0 ГДКс.д.

Середньомісячні концентрації завислих речовин перевищували рівень ГДКс.д. на Бессарабській площі в 1,3 раза. Максимальні разові концентрації завислих речовин  коливались у межах 0,2-0,4 ГДКм.р.

Найвищі середньомісячні концентрації оксиду вуглецю були зафіксовані в районах Бессарабської та Деміївської площ – 1,0 ГДКс.д. На інших постах середньомісячні концентрації були у межах 0,2-0,8 ГДКс.д. Максимальні концентрації оксиду вуглецю на Бессарабській площі, вулицях Олександра Довженка та Академіка Стражеска досягали 1,0 ГДКм.р., на інших постах становили 0,4-0,8 ГДКм.р.

Вміст діоксиду азоту за середньомісячними концентраціями перевищував  ГДКс.д. на всіх постах, крім ПСЗ № 5 (пр. Науки). Найбільші середньомісячні концентрації цієї домішки відмічені на Бессарабській площі – 4,8 ГДКс.д., вулиці Попудренка – 4,5 ГДКс.д., вулицях Інженера Бородіна, Каунаській та Семена Скляренка  – 4,3 ГДКс.д.   На інших  постах  середній  вміст  діоксиду азоту  був  у межах  3,3-4,0 ГДКс.д., в районі Гідропарку – 2,5 ГДКс.д., на проспекті Науки – 0,5 ГДКс.д. Максимальний вміст діоксиду азоту на  рівні  1,6 ГДКм.р. спостерігався   на проспекті Перемоги та Бессарабській площі; на інших постах максимальні концентрації були у межах 1,1-1,5 ГДКм.р., на ПСЗ № 5 та № 15 – 0,2 і 0,8 ГДКм.р. відповідно. Всього з діоксиду азоту у квітні зафіксовано 171 випадок перевищення ГДКм.р., що становило 17,6 % від загальної кількості спостережень за цією домішкою (в минулому місяці – 7,4%). Найбільша кількість випадків перевищення ГДКм.р. зафіксована на вулиці Попудренка, Бессарабській площі, вулицях Каунаській та Скляренка – від 31 до 35%.

Середньомісячний вміст оксиду азоту досягав 1,3 ГДКс.д., максимальний – 0,4 ГДКм.р.

Середньомісячні  концентрації формальдегіду на всіх 13-ти постах, де проводились спостереження, були на рівні 1,7-3,7 ГДКс.д. Вміст формальдегіду на рівні 3,7 ГДКс.д.  був зафіксований  на Бессарабській площі, на рівні 3,3 ГДКс.д. – в районі вулиці Довженка, площі Перемоги, проспекту Перемоги. Ще на 4-х постах середній вміст формальдегіду досягав 3,0 ГДКс.д. В районі  проспекту Науки вміст формальдегіду був найнижчим – 1,7 ГДКс.д.  Максимальні концентрації цієї домішки були у межах 0,3-0,7 ГДКм.р.

Середньомісячний вміст хлористого водню (визначався на 7 постах) становив 0,4 ГДКс.д.; максимальний – 1,4 ГДКм.р. зареєстровано на проспекті Перемоги, у межах 0,8-1,0 ГДКм.р. – на інших постах спостережень.

Середньомісячна концентрація фенолу майже на 5-ти із 6-ти ПСЗ, де проводились спостереження дорівнювала 1,0 ГДКс.д.; максимальні концентрації були у межах 0,3-0,5 ГДКм.р.

Середньомісячні концентрації сірководню на трьох постах, де вимірювалась ця домішка, становили 0,001 мг/м3, максимальні – 0,002-0,003 мг/м3 (0,3-0,4 ГДКм.р.).

Середньомісячні та максимальні концентрації фенолу, фтористого водню, діоксиду сірки та аміаку не перевищували рівнів відповідних санітарно гігієнічних нормативів.

У просторовому розподілі найбільш забрудненим у квітні, як завжди, був район Бессарабської площі (див. рис.). Високий рівень забруднення атмосфери відмічався також в районі Деміївської площі, вулиць Довженка (метро Шулявка), Каунаської, Скляренка, проспектів Перемоги та Оболонського, площі Перемоги, вулиць Академіка Стражеска (перетин з бульваром Вацлава Гавела), Попудренка (метро Чернігівська), бульвару Лесі Українки.

Дещо чистішим було повітря на Гідропарку (район поблизу мосту метро) та вулиці Інженера Бородіна (район ДВРЗ) – підвищений рівень забруднення.

Низьким забрудненням повітря характеризувався проспект Науки (зелена зона міста, поряд з метеомайданчиком обсерваторії).

Квітень у Києві виявився найтеплішим та одним із найпосушливих за весь період метеорологічних спостережень. Середня місячна температура перевищила норму на 4,4°, місячна кількість опадів склала лише 16 % кліматичної норми. За даними Українського гідрометцентру у деякі дні квітня спостерігались слабкий вітер у приземному шарі повітря, відсутність шару перемішування, приземні та припідняті інверсії (нічні та денні). Такі погодні умови сприяли підвищенню рівня забруднення повітря порівняно з березнем цього року та аналогічним періодом минулого року.

Для визначення забрудненості повітря у місті Києві за місяць було відібрано і проаналізовано 6734 проби. Визначалась 20 забруднювальних домішок. Основні – завислі речовини, діоксид сірки, оксид вуглецю і діоксид азоту. З специфічних домішок визначались сірководень, фенол, фтористий водень, хлористий водень, аміак, формальдегід,  8 важких металів та ін. Їх склад визначався в залежності від викидів шкідливих речовин в атмосферу від підприємств, які розташовані в зоні поста спостережень.

Оцінка стану забруднення атмосферного повітря проводилась шляхом порівняння з відповідними гранично допустимими концентраціями (ГДК) речовин у повітрі населених міст. ГДК розподіляються на середньодобові (ГДКс.д.), і з ними порівнюються середні концентрації, та максимально разові (ГДКм.р.), з ними порівнюються разові максимальні концентрації шкідливих речовин.

За індексом забруднення атмосферного повітря (ІЗА) загальний рівень забруднення у серпні загалом по місту характеризувався, як дуже високий. По території міста рівень забруднення відрізнявся: на трьох постах він характеризувався, як дуже високий, на дев’яти – як високий, на одному – як підвищений,  на одному посту – як низький. На двох постах ІЗА не розраховувався тому, що визначалась лише одна домішка.

Цьогорічний серпень у Києві виявився найсухішим за 125 років спостережень за опадами у столиці. За даними метеостанції Центральної геофізичної обсерваторії, яка розташована на проспекті Науки, опадів випало лише 3 мм, що склало 4% кліматичної норми. Середньомісячна температура серпня у Києві склала +22,6°С, що перевищило кліматичну норму аж на 4,0°С. Загалом увесь серпень був спекотним за температурним режимом. Температура першої і другої декад перевищили кліматич­ну норму на 3,9°С та 3,5°С відповідно; третя декада була вищою за кліматичну норму аж на 4,5°С.

З початку серпня 2015 р. у Києві спостерігались метеорологічні умови, що сприяли накопиченню та утриманню шкідливих домішок у приземному шарі повітря.

Українським гідрометцентром на період з 8 по 14 серпня було надано два штормових попередження про високий рівень забруднення атмосферного повітря в Києві, зумовлений антициклональною погодою, спекою, наявністю приземних інверсій, відсутністю опадів та слабким приземним вітром. У цей період на постах Києва були зафіксовані найбільші концентрації забруднювальних речовин в атмосфері.

Зокрема, протягом 7-15 серпня, на всіх постах міста, за винятком ПСЗ № 5 (пр.Науки) та ПСЗ №15 (Гідропарк) середньодобові концентрації діоксиду азоту та формальдегіду досягали 4,8-5,6 ГДКс.д., а в районах Бессарабської та Московської площ – до 6,7 ГДКс.д.  Після  незначного  зниження  вмісту  цих домішок  у  другій  половині  місяця,  починаючи  з 28 по 31 серпня знову відмічалось зростання середньодобових концентрацій діоксиду азоту до 5,0-5,7 ГДКс.д., формальдегіду – до 4,4-5,6 ГДКс.д. на 12-ти ПСЗ. Вміст інших домішок у повітрі міста був відносно стабільним протягом усього серпня: найвищі середньодобові концентрації діоксиду сірки не перевищували середньодобові ГДК, оксиду азоту та завислих речовин – на деяких постах досягали 1,2-1,8 ГДКс.д.

У серпні загалом по місту середньомісячна концентрація діоксиду азоту досягала 4,3 ГДКс.д., формальдегіду – 4,0 ГДКс.д., оксиду азоту – 1,8 ГДКс.д., фтористого водню – 1,2 ГДКс.д. 

Вміст діоксиду азоту за середньомісячними та максимальними концентраціями перевищував рівень ГДКс.д. майже на всіх постах. Найбільші середньомісячні концентра­ції відмічені на Бессарабській площі – 5,0 ГДКс.д., вулицях Олександра Довженка, Каунаській, Семена Скляренка, Московській площі, проспектах Перемоги та Оболонському – 4,8 ГДКс.д. На інших постах середній вміст діоксиду азоту був на рівні 3,3-4,5 ГДКс.д., на проспекті Науки – 1,8 ГДКс.д. Максимальний вміст цієї домішки на Московській площі становив 2,0 ГДКм.р., на Бессарабській площі – 1,8 ГДКм.р., на Оболонському проспекті – 1,7 ГДКм.р., на інших постах – був на рівні 1,2-1,6 ГДКм.р., на ПСЗ № 5 – 0,7 ГДКм.р. Всього у серпні було зафіксовано 354 випадки перевищення ГДКм.р., що становило 35,3% від загальної кількості спостережень по місту (в минулому місяці – 20,8%). Найбільша кількість перевищень зафіксована в районі Московської площі та проспекту Перемоги – 47%, на вулиці Скляренка, Оболонському проспекті,  Бессарабській  площі –  42-43,5%.

Середньомісячні концентрації завислих речовин перевищували рівень ГДКс.д. на Бессарабській площі та проспекті Перемоги в 1,3 раза; на інших постах були на рівні 0,7-0,8 ГДКс.д. Максимальний вміст завислих речовин на постах був у межах 0,2-0,4 ГДКм.р.

Вміст діоксиду сірки за середніми та максимальними концентраціями на постах і загалом по місту не перевищував рівнів відповідних санітарно-гігієнічних нормативів.

Середньомісячні концентрації оксиду вуглецю досягали: в районі Бессарабської площі 1,2 ГДКс.д., на інших постах були у межах 0,1-0,9 ГДКс.д. Максимальні концентрації оксиду вуглецю становили: на вулиці Скляренка – 1,8 ГДКм.р., на перетині вулиці Академіка Стражеска та бульвару Лепсе – 1,6 ГДКм.р., на Бессарабській площі – 1,2 ГДКм.р., на Московській площі – 1,0 ГДКм.р.; на інших постах були у межах 0,2-0,8 ГДКм.р. На ПСЗ № 1 та ПСЗ № 7 кількість випадків перевищення ГДКм.р. з оксиду вуглецю становила 4%, на ПСЗ № 21 – 2,2%, загалом по місту – 0,6%.

Вміст формальдегіду в повітрі міста у серпні значно підвищився і на всіх 13-ти постах, де проводились спостереження, середньомісячні концентрації перевищували рівень ГДКс.д. у 1,7 – 4,7 раза. Високі середньомісячні концентрації формальдегіду були зафіксовані на Бессарабській площі – 4,7 ГДКс.д., Московській площі, проспектах Перемоги і Оболонському, вулицях Стражеска і Скляренка – 4,3 ГДКс.д. В районі Гідропарку середньомісячна концентрація формальдегіду досягала 2,3 ГДКс.д., на проспекті Науки – 1,7 ГДКс.д.  Максимальні концентрації цієї домішки були у межах 0,3-0,8 ГДКм.р.

Середньомісячна концентрація оксиду азоту у серпні становила 1,8 ГДКс.д., максимальна – 0,6 ГДКм.р. Оксид азоту визначався тільки на ПСЗ №20 (Московська площа) –  в районі інтенсивного руху автотранспорту.

За інтегральним показником – ІЗА найбільш забрудненими у серпні були райони Бессарабської площі, Московської площі та проспекту Перемоги, де рівень забруднення повітря характеризувався як дуже високий. Райони вулиці Скляренка, Оболонського проспекту, площі Перемоги, вулиць Довжен­ка, Каунаська, Стражеска, бульвару Лесі Українки, вулиці Попудренка та Гідропарку характеризу­вались високим рівнем забруднення. В районі вулиці Сергія Лазо рівень забруднення повітря був підвищеним, на проспекті Науки (поряд з метеомайданчиком обсерваторії) – низьким (див. рис.).

Загальний рівень забруднення атмосферного повітря порівняно з попереднім місяцем та серпнем 2014 р. значно підвищився – з «високого» до «дуже високого рівня» (за ІЗА), що викликано було погодними умовами серпня – високою температурою повітря, приземними інверсіями, відсутністю опадів та слабким приземним вітром. Зафіксовано зростання середньомісячних концентрацій діоксиду азоту, формальдегіду, фтористого водню, а порівняно з минулим роком – ще й фенолу.

 

Київська область.

Спостереження за станом забруднення атмосферного повітря у квітні проводились на двох постах міста Біла Церква та на одному посту в містах Бровари, Обухів, Українка.

Визначався вміст чотирьох основних домішок (завислі речовини, діоксид сірки, оксид вуглецю, діоксид азоту) і вміст важких металів.

У місті Біла Церква у квітні було відібрано і проаналізовано 576 проб, у Броварах, Обухові та Українці – по 288 проб повітря.

Загальний рівень забруднення повітря в усіх містах оцінювався, як низький.

У повітрі міст Київської області середньомісячні концентрації завислих речовин, діоксиду сірки та оксиду вуглецю не перевищували відповідні ГДКс.д.

Підвищений рівень забруднення спостерігався лише з діоксиду азоту, середньомісячна концентрація якого у Білій Церкві була на рівні 2,5 ГДКс.д., у Броварах – 2,0 ГДКс.д., в Обухові та Українці – 1,8 ГДКс.д.

Порівняно з квітнем 2017 року середньомісячний вміст діоксиду азоту у містах Біла Церква і Бровари підвищився, в Українці – знизився; підвищився вміст оксиду вуглецю в Обухові і Українці та вміст діоксиду сірки в Обухові. Вміст  інших домішок у контрольованих містах області суттєво  не змінився.

Додаткові дані по важких металах в м. Києві та містах Київської області за I квартал 2018 р.

На семи постах Києва щомісячно визначався вміст восьми важких металів: кадмію, заліза, мангану, міді, нікелю, свинцю, хрому та цинку. Середній за I квартал вміст свинцю у повітрі міста становив 0,1 ГДКс.д., концентрації інших важких металів не досягали рівня 0,1 ГДКс.д.

Максимальні з середньомісячних концентрацій становили <0,1-0,1 ГДКс.д.,  лише зі свинцю  у березні на ПСЗ № 4 зафіксована концентрація на рівні 0,2 ГДКс.д. 

Середні та максимальні з середньомісячних концентрацій кадмію, заліза, мангану, міді, нікелю, хрому та цинку  у першому кварталі 2018 року  в містах Біла Церква, Бровари, Обухів, Українка  були на рівні <0,1 ГДКс.д. Середні концентрація свинцю за I квартал та максимальні з середньомісячних концентрацій у всіх містах були на рівні 0,1 ГДКс.д.


ПОВЕРХНЕВІ ВОДИ.

Спостереження за станом забруднення води р. Дніпро (Канівське водосховище) в районі Києва проводились  у квітні  в 3-х створах – 1,5 км вище міста, в межах міста, 6 км нижче міста на  5-ти вертикалях.  Якість води у Дніпрі визначалась за гідрохімічними та гідробіологічними показниками.

У квітні було  відібрано 5 проб, в яких визначалось до 40 хімічних речовин.

За даними спостережень кисневий режим річки був задовільний. Води Дніпра були забруднені сполуками азоту амонійного на рівні 2 ГДК, азоту нітритного та фенолами 1– 3 ГДК, сполуками заліза загального – 2 - 3 ГДК, цинку – 4 - 9 ГДК, хрому шестивалентного – 6 - 8 ГДК,  мангану – 8 - 13 ГДК, міді – 2 - 14 ГДК. Концентрації  нафтопродуктів, синтетичних поверхнево-активних речовин (СПАР) не перевищували відповідні нормативи.

У порівнянні з квітнем 2017 р. у воді р. Дніпро в районі Києва збільшився вміст сполук азоту, заліза загального,  міді, цинку, мангану, хрому шестивалентного та фенолів.

За результатами проведених дослідів біотестування вод Канівського водосховища в районі Києва у пробах, відібраних на правому березі у створах 1,5 км вище міста та в межах міста виявлено хронічну токсичну дію вод на плодючість тест-об’єкта ракоподібних Ceriodaphnia affinis.

новини ЦГО
16.05.2018  Прес-реліз до дня Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського
Традиційно у третю п’ятницю травня Центральна геофізична обсерваторія імені Бориса Срезневсько
10.05.2018  У столиці дві ночі підряд виявились рекордно теплими
За даними спостережень метеостанції Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського
07.05.2018  Через зливу температурних рекордів на початку травня кліматологи Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезн
За даними спостережень метеостанції обсерваторії середньодобова температура повітря на проспекті Нау
07.05.2018  У столиці за чотири дні травня метеорологи Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського зафі
За даними спостережень метеостанції обсерваторії  5 травня було зафіксовано рекорд максимальної
05.05.2018  Жителі Київщини четвертий день поспіль знемагають від «липневої» спеки
За даними спостережень метеостанції Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського



ваш IP 54.196.110.222
Україна, 03028, м. Київ-28, проспект Науки, 39, корпус 2
тел/факс: (044)525-94-58, (044)525-69-69. E-mail: aupcgo@meteo.gov.ua
© Використання матеріалів сайту дозволяється тільки з дозволу керівництва обсерваторії