CENTRAL GEOPHYSICAL OBSERVATORY named after Boris Sreznevsky 22 Січня 2020 Середа
  main   |   news   |   contacts   |   files   |   documents   |   audio recordings   |   weather passport   |  
за місяць
27752 переглядів
809 відвідувачів
947 сессій



Про стан забруднення навколишнього природного середовища у м. Києві  і  Київській області   у грудні 2019 року за даними спостережень ЦГО ім. Бориса Срезневського

АТМОСФЕРНЕ ПОВІТРЯ.

Центральною геофізичною обсерваторією імені Бориса Срезневського спостереження за забрудненням  атмосферного повітря  у грудні проводились на 16 стаціонарних постах міста Києва  (на ПСЗ № 10, ПСЗ №11 та ПСЗ №13 спостереження проводились не в повному обсязі через відключення від електромережі та ремонт приладів).

Місто Київ.

Для визначення забруднення повітря у місті Києві за місяць було відібрано і проаналізовано 6442 проби. Визначалось 20 забруднювальних домішок. Основні – завислі речовини, діоксид сірки, оксид вуглецю, діоксид азоту і оксид азоту. З специфічних домішок визначались сірководень, фенол, фтористий водень, хлористий водень, аміак, формальдегід,  8 важких металів. Їх склад визначався в залежності від викидів шкідливих речовин в атмосферу від підприємств, які розташовані в зоні поста спостережень.

Оцінка стану забруднення атмосферного повітря проводилась шляхом порівняння з відповідними гранично допустимими концентраціями (ГДК) речовин у повітрі населених міст. ГДК розподіляються на середньодобові (ГДКс.д.), і з ними порівнюються середні концентрації, та максимально разові (ГДКм.р.), з ними порівнюються разові максимальні концентрації шкідливих речовин.

Для оцінки якості повітря використовується індекс забруднення атмосфери (ІЗА), який розраховується як сума поділених на ГДК середніх концентрацій забруднювальних речовин. За допомогою нескладних розрахунків величина ІЗА приводиться до величини концентрацій діоксиду сірки у долях ГДК. Згідно існуючих методів оцінки рівень забруднення вважається низьким, якщо ІЗА нижче 5,0; підвищеним – при ІЗА від 5,0 до 7,0; високим – при ІЗА від 7,0 до 14,0; дуже високим – при ІЗА рівним 14,0 та більше.

У грудні за ІЗА загальний рівень забруднення по місту і на дев'яти постах характеризувався, як високий. На трьох постах рівень забруднення характеризувався, як підвищений, на одному посту – як низький (див. рис.). На трьох постах ІЗА не розраховувався тому, що визначалось менше п'яти домішок.

Загалом по місту у грудні відмічались підвищені середньомісячні концентрації чотирьох забруднювальних речовин (другого та третього класу небезпеки): фенолу – на рівні 2,7 ГДКс.д., діоксиду азоту – 2,3 ГДКс.д., діоксиду сірки – 1,9 ГДКс.д., формальдегіду – 1,7 ГДКс.д.

Вміст діоксиду азоту за середньомісячними концентраціями перевищував рівень ГДКс.д. на всіх постах, крім ПСЗ № 5 (пр. Науки). Найбільші з них відмічені: на вулиці Каунаській – 3,8 ГДКс.д., на Бессарабській площі – 3,5 ГДКс.д., на вулиці Семена Скляренка – 3,3 ГДКс.д., на Деміївській площі та вулиці Інженера Бородіна – 3,0 ГДКс.д. На інших постах середній вміст діоксиду азоту був у межах 1,8-2,8 ГДКс.д., на проспекті Науки – 0,3 ГДКс.д. Максимальний вміст цієї домішки на рівні 1,4 ГДКм.р. зафіксовано на Бессарабській і Деміївській площах та вулиці Каунаській. Ще на п'яти постах максимальний вміст діоксиду азоту досягав 1,0 - 1,3 ГДКм.р. Найбільша кількість випадків перевищення ГДКм.р. з діоксиду азоту спостерігалась на вулиці Каунаській та Бессарабській площі – 32% і 28% відповідно; загалом по місту вона становила 6,9% (в минулому місяці – 7,6%).

Середньомісячні концентрації фенолу на шести постах спостережень були на рівні 2,3-2,7 ГДКс.д., максимальні – 0,9-1,2 ГДКм.р. Більш високий вміст фенолу зафіксовано на Оболонському проспекті, вулицях Каунаській та Олександра Довженка.

Середньомісячні  концентрації формальдегіду майже на всіх 13-ти постах, де проводились спостереження, перевищували рівень ГДКс.д. у 1,7-2,0 раза. Середньомісячні концентрації формальдегіду на рівні 2,0 ГДКс.д. були зафіксовані на Бессарабській та Деміївській площах, Оболонському проспекті, вулиці Скляренка. В районі проспекту Науки вміст формальдегіду був найнижчим і досягав 0,7 ГДКс.д., в районі Гідропарку – 1,0 ГДКс.д. Максимальні концентрації цієї домішки на всіх постах були у межах 0,2-0,3 ГДКм.р.

Вміст  діоксиду сірки перевищував рівень ГДКс.д. майже на всіх постах міста. Найбільші середньомісячні концентрації діоксиду сірки на рівні 2,5-2,7 ГДКс.д. зафіксовані на площах Бессарабській, Перемоги та Деміївській; ще на дев'яти постах середньомісячні концентрації були у межах 1,4-2,3 ГДКс.д., на проспекті Науки – 0,3 ГДКс.д. Максимальні концентрації на постах міста становили 0,1-0,4 ГДКм.р.

Середньомісячні концентрації завислих речовин в районі Бессарабської площі та проспекті Перемоги становили 1,1-1,0 ГДКс.д.. На інших постах середній вміст завислих речовин був у межах 0,5-0,9 ГДКс.д. Максимальні разові концентрації завислих речовин коливались у межах 0,2-0,4 ГДКм.р.

Середньомісячні концентрації сірководню на трьох постах, де вимірювалась ця домішка, становили 0,002 мг/м3, максимальні – 0,004 мг/м3 (0,5 ГДКм.р.).

Середньомісячні та максимальні разові концентрації оксиду вуглецю на постах і загалом по місту не перевищували рівнів відповідних санітарно-гігієнічних нормативів і були в межах 0,2-0,7 ГДКс.д. та 0,2-0,8 ГДКм.р. відповідно.

Вміст оксиду азоту, аміаку, хлористого водню та фтористого водню не перевищували рівень відповідних санітарно-гігієнічних нормативів.

Найбільший вміст шкідливих домішок у повітрі було відмічено в районі вулиці Каунаської, де рівень забруднення характеризувався як високий. Дещо менше, але на рівні «високого» було забруднене повітря в районі вулиці Семена Скляренка, Оболонського проспекту, вулиці Олександра Довженка (поблизу метро «Шулявка»), Бессарабської площі, бульвару Лесі Українки, вулиці Академіка Стражеска, Деміївської площі та площі Перемоги (див. рис.).

Підвищеним рівнем забруднення характеризувалось повітря на вулицях Попудренка, Інженера Бородіна (район ДВРЗ) та у Гідропарку поблизу мосту метро та автомагістралі.

На проспекті Науки, у "зеленій зоні" поряд з метеомайданчиком обсерваторії, повітря характеризувалось низьким рівнем забруднення.

Загалом у грудні, порівняно з попереднім місяцем, спостерігалось підвищення середнього вмісту фенолу.

У порівнянні з груднем 2018 р. загальний рівень забруднення повітря в Києві підвищився. Зафіксовано значне зростання вмісту фенолу та підвищення вмісту діоксиду сірки. Поряд з цим відмічалось деяке зниження  вмісту формальдегіду та окислів азоту.

 

Для визначення забрудненості повітря у місті Києві за місяць було відібрано і проаналізовано 6734 проби. Визначалась 20 забруднювальних домішок. Основні – завислі речовини, діоксид сірки, оксид вуглецю і діоксид азоту. З специфічних домішок визначались сірководень, фенол, фтористий водень, хлористий водень, аміак, формальдегід,  8 важких металів та ін. Їх склад визначався в залежності від викидів шкідливих речовин в атмосферу від підприємств, які розташовані в зоні поста спостережень.

Оцінка стану забруднення атмосферного повітря проводилась шляхом порівняння з відповідними гранично допустимими концентраціями (ГДК) речовин у повітрі населених міст. ГДК розподіляються на середньодобові (ГДКс.д.), і з ними порівнюються середні концентрації, та максимально разові (ГДКм.р.), з ними порівнюються разові максимальні концентрації шкідливих речовин.

За індексом забруднення атмосферного повітря (ІЗА) загальний рівень забруднення у серпні загалом по місту характеризувався, як дуже високий. По території міста рівень забруднення відрізнявся: на трьох постах він характеризувався, як дуже високий, на дев’яти – як високий, на одному – як підвищений,  на одному посту – як низький. На двох постах ІЗА не розраховувався тому, що визначалась лише одна домішка.

Цьогорічний серпень у Києві виявився найсухішим за 125 років спостережень за опадами у столиці. За даними метеостанції Центральної геофізичної обсерваторії, яка розташована на проспекті Науки, опадів випало лише 3 мм, що склало 4% кліматичної норми. Середньомісячна температура серпня у Києві склала +22,6°С, що перевищило кліматичну норму аж на 4,0°С. Загалом увесь серпень був спекотним за температурним режимом. Температура першої і другої декад перевищили кліматич­ну норму на 3,9°С та 3,5°С відповідно; третя декада була вищою за кліматичну норму аж на 4,5°С.

З початку серпня 2015 р. у Києві спостерігались метеорологічні умови, що сприяли накопиченню та утриманню шкідливих домішок у приземному шарі повітря.

Українським гідрометцентром на період з 8 по 14 серпня було надано два штормових попередження про високий рівень забруднення атмосферного повітря в Києві, зумовлений антициклональною погодою, спекою, наявністю приземних інверсій, відсутністю опадів та слабким приземним вітром. У цей період на постах Києва були зафіксовані найбільші концентрації забруднювальних речовин в атмосфері.

Зокрема, протягом 7-15 серпня, на всіх постах міста, за винятком ПСЗ № 5 (пр.Науки) та ПСЗ №15 (Гідропарк) середньодобові концентрації діоксиду азоту та формальдегіду досягали 4,8-5,6 ГДКс.д., а в районах Бессарабської та Московської площ – до 6,7 ГДКс.д.  Після  незначного  зниження  вмісту  цих домішок  у  другій  половині  місяця,  починаючи  з 28 по 31 серпня знову відмічалось зростання середньодобових концентрацій діоксиду азоту до 5,0-5,7 ГДКс.д., формальдегіду – до 4,4-5,6 ГДКс.д. на 12-ти ПСЗ. Вміст інших домішок у повітрі міста був відносно стабільним протягом усього серпня: найвищі середньодобові концентрації діоксиду сірки не перевищували середньодобові ГДК, оксиду азоту та завислих речовин – на деяких постах досягали 1,2-1,8 ГДКс.д.

У серпні загалом по місту середньомісячна концентрація діоксиду азоту досягала 4,3 ГДКс.д., формальдегіду – 4,0 ГДКс.д., оксиду азоту – 1,8 ГДКс.д., фтористого водню – 1,2 ГДКс.д. 

Вміст діоксиду азоту за середньомісячними та максимальними концентраціями перевищував рівень ГДКс.д. майже на всіх постах. Найбільші середньомісячні концентра­ції відмічені на Бессарабській площі – 5,0 ГДКс.д., вулицях Олександра Довженка, Каунаській, Семена Скляренка, Московській площі, проспектах Перемоги та Оболонському – 4,8 ГДКс.д. На інших постах середній вміст діоксиду азоту був на рівні 3,3-4,5 ГДКс.д., на проспекті Науки – 1,8 ГДКс.д. Максимальний вміст цієї домішки на Московській площі становив 2,0 ГДКм.р., на Бессарабській площі – 1,8 ГДКм.р., на Оболонському проспекті – 1,7 ГДКм.р., на інших постах – був на рівні 1,2-1,6 ГДКм.р., на ПСЗ № 5 – 0,7 ГДКм.р. Всього у серпні було зафіксовано 354 випадки перевищення ГДКм.р., що становило 35,3% від загальної кількості спостережень по місту (в минулому місяці – 20,8%). Найбільша кількість перевищень зафіксована в районі Московської площі та проспекту Перемоги – 47%, на вулиці Скляренка, Оболонському проспекті,  Бессарабській  площі –  42-43,5%.

Середньомісячні концентрації завислих речовин перевищували рівень ГДКс.д. на Бессарабській площі та проспекті Перемоги в 1,3 раза; на інших постах були на рівні 0,7-0,8 ГДКс.д. Максимальний вміст завислих речовин на постах був у межах 0,2-0,4 ГДКм.р.

Вміст діоксиду сірки за середніми та максимальними концентраціями на постах і загалом по місту не перевищував рівнів відповідних санітарно-гігієнічних нормативів.

Середньомісячні концентрації оксиду вуглецю досягали: в районі Бессарабської площі 1,2 ГДКс.д., на інших постах були у межах 0,1-0,9 ГДКс.д. Максимальні концентрації оксиду вуглецю становили: на вулиці Скляренка – 1,8 ГДКм.р., на перетині вулиці Академіка Стражеска та бульвару Лепсе – 1,6 ГДКм.р., на Бессарабській площі – 1,2 ГДКм.р., на Московській площі – 1,0 ГДКм.р.; на інших постах були у межах 0,2-0,8 ГДКм.р. На ПСЗ № 1 та ПСЗ № 7 кількість випадків перевищення ГДКм.р. з оксиду вуглецю становила 4%, на ПСЗ № 21 – 2,2%, загалом по місту – 0,6%.

Вміст формальдегіду в повітрі міста у серпні значно підвищився і на всіх 13-ти постах, де проводились спостереження, середньомісячні концентрації перевищували рівень ГДКс.д. у 1,7 – 4,7 раза. Високі середньомісячні концентрації формальдегіду були зафіксовані на Бессарабській площі – 4,7 ГДКс.д., Московській площі, проспектах Перемоги і Оболонському, вулицях Стражеска і Скляренка – 4,3 ГДКс.д. В районі Гідропарку середньомісячна концентрація формальдегіду досягала 2,3 ГДКс.д., на проспекті Науки – 1,7 ГДКс.д.  Максимальні концентрації цієї домішки були у межах 0,3-0,8 ГДКм.р.

Середньомісячна концентрація оксиду азоту у серпні становила 1,8 ГДКс.д., максимальна – 0,6 ГДКм.р. Оксид азоту визначався тільки на ПСЗ №20 (Московська площа) –  в районі інтенсивного руху автотранспорту.

За інтегральним показником – ІЗА найбільш забрудненими у серпні були райони Бессарабської площі, Московської площі та проспекту Перемоги, де рівень забруднення повітря характеризувався як дуже високий. Райони вулиці Скляренка, Оболонського проспекту, площі Перемоги, вулиць Довжен­ка, Каунаська, Стражеска, бульвару Лесі Українки, вулиці Попудренка та Гідропарку характеризу­вались високим рівнем забруднення. В районі вулиці Сергія Лазо рівень забруднення повітря був підвищеним, на проспекті Науки (поряд з метеомайданчиком обсерваторії) – низьким (див. рис.).

Загальний рівень забруднення атмосферного повітря порівняно з попереднім місяцем та серпнем 2014 р. значно підвищився – з «високого» до «дуже високого рівня» (за ІЗА), що викликано було погодними умовами серпня – високою температурою повітря, приземними інверсіями, відсутністю опадів та слабким приземним вітром. Зафіксовано зростання середньомісячних концентрацій діоксиду азоту, формальдегіду, фтористого водню, а порівняно з минулим роком – ще й фенолу.

 

Київська область.

Спостереження за станом забруднення атмосферного повітря у грудні проводились на двох постах міста Біла Церква та на одному посту в містах Бровари, Обухів, Українка.

Визначався вміст чотирьох основних домішок (завислі речовини, діоксид сірки, оксид вуглецю, діоксид азоту) і вміст важких металів.

У місті Біла Церква у грудні було відібрано і проаналізовано 600 проб, у Броварах – 273, в Українці –  183, в Обухові – 144 проби повітря.

Загальний рівень забруднення повітря в усіх містах оцінювався, як низький.

Середньомісячні концентрації діоксиду азоту перевищували рівень ГДКс.д. у Білій Церкві у 2,2 раза, в  Українці – в 1,9 раза, в містах Бровари і Обухів – у 1,7 раза. Середньомісячна концентрація діоксиду сірки в Обухові становила 1,0 ГДКс.д., в інших містах області – 0,5-0,7 ГДКс.д. Вміст оксиду вуглецю у містах контролю був на рівні 0,2-0,5 ГДКс.д.,  завислих речовин – 0,3-0,5 ГДКс.д.

Максимальний вміст забруднювальних домішок у містах Київської області не перевищував відповідні максимально разові ГДК.

Порівняно з листопадом 2019 року в Українці підвищився рівень забруднення повітря оксидом вуглецю, знизився – діоксидом сірки; у Білій Церкві дещо знизився вміст оксиду вуглецю, у Броварах – діоксиду азоту. В Обухові суттєвих змін не зафіксовано.

Порівняно з груднем 2018 року підвищився вміст діоксиду азоту у Білій Церкві та Броварах; завислих речовин – в Обухові, оксиду вуглецю – в Українці. Поряд з цим зафіксовано зниження середньомісячного вмісту завислих речовин і оксиду вуглецю у Білій Церкві, діоксиду сірки – в Українці.


ПОВЕРХНЕВІ ВОДИ.

Спостереження за станом забруднення води р. Дніпро (Канівське водосховище) в районі Києва проводились  у грудні  в 3-х створах – 1,5 км вище міста, в межах міста, 6 км нижче міста на  5-ти вертикалях.  Якість води у Дніпрі визначалась за гідрохімічними показниками.

У грудні було відібрано 5 проб води, в яких визначалось до 40 хімічних речовин.

За даними спостережень кисневий режим річки був задовільний. Води Дніпра були забруднені сполуками азоту амонійного, міді, цинку на рівні 1 - 2 ГДК, фенолами – 2 - 3 ГДК, сполуками хрому шестивалентного – 3 - 6 ГДК, мангану – 3 - 7 ГДК.  Концентрації сполук азоту нітритного у нижньому створі міста досягали майже 2  ГДК.

Вміст сполук заліза загального, нафтопродуктів та синтетичних поверхнево-активних речовин (СПАР) не перевищував відповідні санітарно-гігієнічні нормативи.

У порівнянні з груднем 2018 р. у воді р. Дніпро в районі Києва  збільшились концентрації сполук азоту амонійного, азоту нітритного,  хрому шестивалентного, фенолів; зменшився вміст  сполук міді, цинку  та мангану.

CGO News
22.01.2020  Огляд погоди у День Соборності України
За даними, які зберігаються в галузевому державному архіві гідрометеорологічної інформації кліматоло
02.01.2020  Кліматологи Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського підвели погодні підсумки найтеплішого року
За даними спостережень метеостанції обсерваторії середньорічна температура минулого року у Києві під
02.01.2020  Цьогорічний грудень виявився у столиці найтеплішим у XXI столітті і увійде до літопису погоди з максимальною темпе
За даними спостережень метеостанції Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського
28.12.2019  Цей рік увійде в історію України як найтепліший за весь період спостережень
До закінчення 2019 року залишилося ще кілька днів, але завдячуючи даним, що опрацьовує Центральна ге
26.12.2019  Дві ночі поспіль у Києві спостерігаються найтепліші ночі за 139 років спостережень
Про найтеплішу ніч 24 грудня вже проінформували слухачів Українського радіо. За даними спостережень



ваш IP 3.227.240.143
Україна, 03028, м. Київ-28, проспект Науки, 39, корпус 2
тел/факс: (044)525-94-58, (044)525-69-69. E-mail: aupcgo@meteo.gov.ua
© Використання матеріалів сайту дозволяється тільки з дозволу керівництва обсерваторії