CENTRAL GEOPHYSICAL OBSERVATORY named after Boris Sreznevsky 19 Липня 2019 П'ятниця
  main   |   news   |   contacts   |   files   |   documents   |   audio recordings   |   weather passport   |  
за місяць
26452 переглядів
571 відвідувачів
902 сессій



Про стан забруднення навколишнього природного середовища у  м. Києві  і  Київській області   у  червні 2019 року за даними спостережень ЦГО ім. Бориса Срезневського

АТМОСФЕРНЕ ПОВІТРЯ.

Центральною геофізичною обсерваторією імені Бориса Срезневського спостереження за забрудненням  атмосферного повітря  проводились на 16 стаціонарних постах міста Києва  (на ПСЗ № 10 та ПСЗ №13 спостереження проводились не в повному обсязі через відключення від електромережі).

Місто Київ.

Для визначення забруднення повітря у місті Києві за місяць було відібрано і проаналізовано 6154 проби. Визначалась 20 забруднювальних домішок. Основні – завислі речовини, діоксид сірки, оксид вуглецю, діоксид азоту і оксид азоту. З специфічних домішок визначались сірководень, фенол, фтористий водень, хлористий водень, аміак, формальдегід,  8 важких металів. Їх склад визначався в залежності від викидів шкідливих речовин в атмосферу від підприємств, які розташовані в зоні поста спостережень.

Оцінка стану забруднення атмосферного повітря проводилась шляхом порівняння з відповідними гранично допустимими концентраціями (ГДК) речовин у повітрі населених міст. ГДК розподіляються на середньодобові (ГДКс.д.), і з ними порівнюються середні концентрації, та максимально разові (ГДКм.р.), з ними порівнюються разові максимальні концентрації шкідливих речовин.

Для оцінки якості повітря використовується індекс забруднення атмосфери (ІЗА), який розраховується як сума поділених на ГДК середніх концентрацій забруднювальних речовин. За допомогою нескладних розрахунків величина ІЗА приводиться до величини концентрацій діоксиду сірки у долях ГДК. Згідно існуючих методів оцінки рівень забруднення вважається низьким, якщо ІЗА нижче 5,0; підвищеним – при ІЗА від 5,0 до 7,0; високим – при ІЗА від 7,0 до 13,0; дуже високим – при ІЗА рівним 14,0 та більше.

У червні за ІЗА загальний рівень забруднення по місту і на тринадцяти постах характеризувався, як високий. На одному посту рівень забруднення характеризувався, як низький (див. рис.). На двох постах ІЗА не розраховувався тому, що визначалась лише одна домішка.

Українським гідрометцентром у червні було надано три штормових попередження про метеорологічні умови високого забруднення повітря в м. Києві (спекотний характер погоди, поле підвищеного тиску, слабкий вітер у приземному шарі, нічні приземні інверсії), які зберігались протягом 14 днів.  Такі погодні умови сприяли накопиченню шкідливих домішок в атмосфері.

Загалом по місту у червні середньомісячні концентрації п’яти забруднювальних речовин (другого та третього класу небезпеки) перевищували ГДКс.д.: діоксиду азоту – у 4,2 раза, формальдегіду – 2,6 раза, оксиду азоту – 1,6 раза, діоксиду сірки та фенолу – 1,5 раза (табл. 1, 2).

Вміст діоксиду азоту був високим на усіх постах, крім ПСЗ №5. Найбільші середньомісячні концентрації відмічені: на вулиці Каунаській (ПСЗ № 9) – 6,4 ГДКс.д., проспекті Перемоги (ПСЗ № 11) та площі Перемоги (ПСЗ №6) – 5,1 – 5,4 ГДКс.д., на вулицях Інженера Бородіна (ПСЗ № 4), Бессарабській площі (ПСЗ №7), Оболонському проспекті (ПСЗ №17) та вул. Семена Скляренка (ПСЗ № 21) – у межах 4,6-4,8 ГДКс.д.  На інших постах середній вміст діоксиду азоту був у межах 3,8-4,5 ГДКс.д., на ПСЗ № 5 (пр. Науки - район Багринової гори) – 1,0 ГДКс.д. Максимальний вміст цієї домішки на рівні 3,5 ГДКм.р. зафіксовано на вул. Каунаській,  2,9 ГДКм.р. – на проспекті Перемоги,  2,8 ГДКм.р. – на вул. Інженера Бородіна, 2,0 ГДКм.р. – на Деміївській площі та вул. Семена Скляренка, 1,2-1,5 ГДКм.р. – ще на восьми постах спостережень.

Вміст формальдегіду визначався на 13-ти постах спостережень і у червні також був високим. Найбільші середньомісячні концентрації формальдегіду відмічались в районі Деміївської площі, вулиці Скляренка та бульвару Вацлава Гавела (ПСЗ №1), проспекту Перемоги – 3,0-3,3 ГДКс.д. На інших постах середньомісячні концентрації формальдегіду становили 1,2-2,9 ГДКс.д. Максимальні концентрації формальдегіду на постах були в межах 0,2-0,7 ГДКм.р., на проспекті Перемоги максимум досягав 1,0 ГДКм.р.

Вміст діоксиду сірки перевищував рівень ГДКс.д. на всіх постах міста, за винятком ПСЗ № 5, де середньомісячна концентрації становила 0,3 ГДКс.д. Найбільша середньомісячна концентрація діоксиду сірки на рівні 1,8 ГДКс.д. зафіксована на Бессарабській площі; на інших постах середньомісячні концентрації були у межах 1,2-1,7 ГДКс.д.  Максимальні концентрації на постах міста становили ≤0,1-0,3 ГДКм.р.

Середньомісячні концентрації завислих речовин перевищували рівень ГДКс.д. в районі  Бессарабської площі в 1,2 раза; в районі проспекту Перемоги були на рівні 1,0 ГДКс.д. На інших постах середньомісячні концентрації завислих речовин були у межах 0,5-0,8 ГДКс.д. Максимальні разові концентрації завислих речовин коливались у межах 0,2-0,5 ГДКм.р.

Середньомісячні концентрації фенолу на усіх шести постах були у межах 1,4-1,5 ГДКс.д.,  максимальні разові концентрації – 0,6-0,7 ГДКм.р.

Середньомісячна концентрація оксиду азоту у червні була на рівні 1,6 ГДКс.д., максимальна становила 0,8 ГДКм.р. Оксид азоту визначався тільки на ПСЗ №20 (Деміївська площа) –  в районі інтенсивного руху автотранспорту.

Середньомісячні концентрації сірководню на трьох постах, де вимірювалась ця домішка, становили 0,003 мг/м3, максимальні – 0,005-0,006 мг/м3 (0,6-0,8 ГДКм.р.).

Середньомісячні концентрації оксиду вуглецю не перевищували відповідних санітарно-гігієнічних нормативів  і  були у межах 0,1-0,9 ГДКс.д. Максимальні разові концентрації досягали 1,1 ГДКм.р. на ПСЗ №4 (вул. Інженера Бородіна), 1,0 ГДКм.р. – на ПСЗ №6 (площа Перемоги); на інших постах вони були у межах 0,1-0,9 ГДКм.р.

Вміст аміаку визначався на 9-ти постах, хлористого водню – на 7, фтористого водню – на 5-ти постах. Середньомісячні та максимальні концентрації цих домішок не перевищували рівень відповідних санітарно гігієнічних нормативів.

У просторовому розподілі найбільш забрудненими у червні були райони вулиці Семена Скляренка, вул. Каунаської та Деміївської площі. Високим рівнем забруднення повітря характеризувались також проспект Перемоги (район метро Святошин), Бессарабська площа, бульвар Вацлава Гавела (перетин з вул. Академіка Стражеска), Оболонський проспект, вул. Олександра Довженка (поблизу метро Шулявка), бульвар Лесі Українки, площа Перемоги та вул. Попудренка, вул. Інженера Бородіна (район ДВРЗ) і район Гідропарку поблизу мосту метро та автомагістралі. Низьким забрудненням повітря характеризувався проспект Науки (поряд з метеомайданчиком обсерваторії).

Порівняно з травнем 2019 р. рівень забруднення повітря в Києві підвищився за рахунок зростання вмісту діоксиду азоту, фенолу та формальдегіду.

У порівнянні з червнем 2018 р. загальний рівень забруднення атмосферного повітря знизився за рахунок зниження, в основному, формальдегіду і деяких інших забруднювальних домішок.  Поряд з цим у повітрі зафіксовано зростання вмісту діоксиду сірки і фенолу.

Для визначення забрудненості повітря у місті Києві за місяць було відібрано і проаналізовано 6734 проби. Визначалась 20 забруднювальних домішок. Основні – завислі речовини, діоксид сірки, оксид вуглецю і діоксид азоту. З специфічних домішок визначались сірководень, фенол, фтористий водень, хлористий водень, аміак, формальдегід,  8 важких металів та ін. Їх склад визначався в залежності від викидів шкідливих речовин в атмосферу від підприємств, які розташовані в зоні поста спостережень.

Оцінка стану забруднення атмосферного повітря проводилась шляхом порівняння з відповідними гранично допустимими концентраціями (ГДК) речовин у повітрі населених міст. ГДК розподіляються на середньодобові (ГДКс.д.), і з ними порівнюються середні концентрації, та максимально разові (ГДКм.р.), з ними порівнюються разові максимальні концентрації шкідливих речовин.

За індексом забруднення атмосферного повітря (ІЗА) загальний рівень забруднення у серпні загалом по місту характеризувався, як дуже високий. По території міста рівень забруднення відрізнявся: на трьох постах він характеризувався, як дуже високий, на дев’яти – як високий, на одному – як підвищений,  на одному посту – як низький. На двох постах ІЗА не розраховувався тому, що визначалась лише одна домішка.

Цьогорічний серпень у Києві виявився найсухішим за 125 років спостережень за опадами у столиці. За даними метеостанції Центральної геофізичної обсерваторії, яка розташована на проспекті Науки, опадів випало лише 3 мм, що склало 4% кліматичної норми. Середньомісячна температура серпня у Києві склала +22,6°С, що перевищило кліматичну норму аж на 4,0°С. Загалом увесь серпень був спекотним за температурним режимом. Температура першої і другої декад перевищили кліматич­ну норму на 3,9°С та 3,5°С відповідно; третя декада була вищою за кліматичну норму аж на 4,5°С.

З початку серпня 2015 р. у Києві спостерігались метеорологічні умови, що сприяли накопиченню та утриманню шкідливих домішок у приземному шарі повітря.

Українським гідрометцентром на період з 8 по 14 серпня було надано два штормових попередження про високий рівень забруднення атмосферного повітря в Києві, зумовлений антициклональною погодою, спекою, наявністю приземних інверсій, відсутністю опадів та слабким приземним вітром. У цей період на постах Києва були зафіксовані найбільші концентрації забруднювальних речовин в атмосфері.

Зокрема, протягом 7-15 серпня, на всіх постах міста, за винятком ПСЗ № 5 (пр.Науки) та ПСЗ №15 (Гідропарк) середньодобові концентрації діоксиду азоту та формальдегіду досягали 4,8-5,6 ГДКс.д., а в районах Бессарабської та Московської площ – до 6,7 ГДКс.д.  Після  незначного  зниження  вмісту  цих домішок  у  другій  половині  місяця,  починаючи  з 28 по 31 серпня знову відмічалось зростання середньодобових концентрацій діоксиду азоту до 5,0-5,7 ГДКс.д., формальдегіду – до 4,4-5,6 ГДКс.д. на 12-ти ПСЗ. Вміст інших домішок у повітрі міста був відносно стабільним протягом усього серпня: найвищі середньодобові концентрації діоксиду сірки не перевищували середньодобові ГДК, оксиду азоту та завислих речовин – на деяких постах досягали 1,2-1,8 ГДКс.д.

У серпні загалом по місту середньомісячна концентрація діоксиду азоту досягала 4,3 ГДКс.д., формальдегіду – 4,0 ГДКс.д., оксиду азоту – 1,8 ГДКс.д., фтористого водню – 1,2 ГДКс.д. 

Вміст діоксиду азоту за середньомісячними та максимальними концентраціями перевищував рівень ГДКс.д. майже на всіх постах. Найбільші середньомісячні концентра­ції відмічені на Бессарабській площі – 5,0 ГДКс.д., вулицях Олександра Довженка, Каунаській, Семена Скляренка, Московській площі, проспектах Перемоги та Оболонському – 4,8 ГДКс.д. На інших постах середній вміст діоксиду азоту був на рівні 3,3-4,5 ГДКс.д., на проспекті Науки – 1,8 ГДКс.д. Максимальний вміст цієї домішки на Московській площі становив 2,0 ГДКм.р., на Бессарабській площі – 1,8 ГДКм.р., на Оболонському проспекті – 1,7 ГДКм.р., на інших постах – був на рівні 1,2-1,6 ГДКм.р., на ПСЗ № 5 – 0,7 ГДКм.р. Всього у серпні було зафіксовано 354 випадки перевищення ГДКм.р., що становило 35,3% від загальної кількості спостережень по місту (в минулому місяці – 20,8%). Найбільша кількість перевищень зафіксована в районі Московської площі та проспекту Перемоги – 47%, на вулиці Скляренка, Оболонському проспекті,  Бессарабській  площі –  42-43,5%.

Середньомісячні концентрації завислих речовин перевищували рівень ГДКс.д. на Бессарабській площі та проспекті Перемоги в 1,3 раза; на інших постах були на рівні 0,7-0,8 ГДКс.д. Максимальний вміст завислих речовин на постах був у межах 0,2-0,4 ГДКм.р.

Вміст діоксиду сірки за середніми та максимальними концентраціями на постах і загалом по місту не перевищував рівнів відповідних санітарно-гігієнічних нормативів.

Середньомісячні концентрації оксиду вуглецю досягали: в районі Бессарабської площі 1,2 ГДКс.д., на інших постах були у межах 0,1-0,9 ГДКс.д. Максимальні концентрації оксиду вуглецю становили: на вулиці Скляренка – 1,8 ГДКм.р., на перетині вулиці Академіка Стражеска та бульвару Лепсе – 1,6 ГДКм.р., на Бессарабській площі – 1,2 ГДКм.р., на Московській площі – 1,0 ГДКм.р.; на інших постах були у межах 0,2-0,8 ГДКм.р. На ПСЗ № 1 та ПСЗ № 7 кількість випадків перевищення ГДКм.р. з оксиду вуглецю становила 4%, на ПСЗ № 21 – 2,2%, загалом по місту – 0,6%.

Вміст формальдегіду в повітрі міста у серпні значно підвищився і на всіх 13-ти постах, де проводились спостереження, середньомісячні концентрації перевищували рівень ГДКс.д. у 1,7 – 4,7 раза. Високі середньомісячні концентрації формальдегіду були зафіксовані на Бессарабській площі – 4,7 ГДКс.д., Московській площі, проспектах Перемоги і Оболонському, вулицях Стражеска і Скляренка – 4,3 ГДКс.д. В районі Гідропарку середньомісячна концентрація формальдегіду досягала 2,3 ГДКс.д., на проспекті Науки – 1,7 ГДКс.д.  Максимальні концентрації цієї домішки були у межах 0,3-0,8 ГДКм.р.

Середньомісячна концентрація оксиду азоту у серпні становила 1,8 ГДКс.д., максимальна – 0,6 ГДКм.р. Оксид азоту визначався тільки на ПСЗ №20 (Московська площа) –  в районі інтенсивного руху автотранспорту.

За інтегральним показником – ІЗА найбільш забрудненими у серпні були райони Бессарабської площі, Московської площі та проспекту Перемоги, де рівень забруднення повітря характеризувався як дуже високий. Райони вулиці Скляренка, Оболонського проспекту, площі Перемоги, вулиць Довжен­ка, Каунаська, Стражеска, бульвару Лесі Українки, вулиці Попудренка та Гідропарку характеризу­вались високим рівнем забруднення. В районі вулиці Сергія Лазо рівень забруднення повітря був підвищеним, на проспекті Науки (поряд з метеомайданчиком обсерваторії) – низьким (див. рис.).

Загальний рівень забруднення атмосферного повітря порівняно з попереднім місяцем та серпнем 2014 р. значно підвищився – з «високого» до «дуже високого рівня» (за ІЗА), що викликано було погодними умовами серпня – високою температурою повітря, приземними інверсіями, відсутністю опадів та слабким приземним вітром. Зафіксовано зростання середньомісячних концентрацій діоксиду азоту, формальдегіду, фтористого водню, а порівняно з минулим роком – ще й фенолу.

 

Київська область.

Спостереження за станом забруднення атмосферного повітря у червні проводились на двох постах міста Біла Церква та на одному посту в містах Бровари, Обухів, Українка.

Визначався вміст чотирьох основних домішок (завислі речовини, діоксид сірки, оксид вуглецю, діоксид азоту) і вміст важких металів.

У місті Біла Церква у червні було відібрано і проаналізовано 500 проб, у Броварах, Обухові та Українці – по 276 проб повітря.

Загальний рівень забруднення повітря в усіх містах оцінювався, як низький.

Середньомісячні концентрації діоксиду азоту перевищували рівень ГДКс.д. в місті Біла Церква у 2,5 раза, у місті Українка – у 2,2 рази, в  м. Бровари – у 2,1 раза, в м. Обухів – в 1,8 раза. Вміст інших забруднювальних домішок у  повітрі міст Київської області не перевищував відповідні ГДКс.д.

За максимально разовими концентраціями досягнуто рівень 1,0 ГДКм.р. з діоксиду азоту у місті Біла Церква,  з оксиду вуглецю - у місті Українка.

У порівнянні з травнем 2019 року підвищився вміст оксиду вуглецю в Українці.

Порівняно з червнем 2018 року знизився вміст оксиду вуглецю в Обухові, дещо менше - у Білій Церкві, завислих речовин –в Українці; дещо підвищився вміст оксиду вуглецю  в Українці.


ПОВЕРХНЕВІ ВОДИ.

Спостереження за станом забруднення води р. Дніпро (Канівське водосховище) в районі Києва проводились  у червні  в 3-х створах – 1,5 км вище міста, в межах міста, 6 км нижче міста на  9-ти вертикалях.  Якість води у Дніпрі визначалась за гідрохімічними показниками.

У червні було відібрано 18 проб, в яких визначалось до 40 хімічних речовин.

За даними спостережень кисневий режим річки був задовільний. Води Дніпра були забруднені сполуками азоту амонійного, сполуками цинку, мангану, фенолами на рівні 1 - 2 ГДК, хрому  шестивалентного  - 1 - 8 ГДК, сполуками міді – 1 - 10 ГДК, азоту нітритного – 1 – 19 ГДК. Вміст сполук заліза загального був на рівні ГДК.

Концентрації синтетичних поверхнево-активних речовин (СПАР) не перевищували відповідні санітарно-гігієнічні нормативи.

У порівнянні з червнем 2018 р. у воді р. Дніпро в районі Києва  збільшився вміст сполук азоту нітритного, сполук міді та хрому шестивалентного; концентрації азоту амонійного, сполук заліза загального,   цинку, мангану та  фенолів зменшились.

CGO news
18.07.2019  Перший антирекорд цьогорічного літа у столиці
Завдяки тривалому зниженню температури повітря у Києві, яка з 9 липня є нижчою за кліматичну норму,
15.07.2019  Недільна злива у Києві виявилась рекордною
За даними спостережень метеостанції Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського
02.07.2019  Перші два дні липня ознаменувались у столиці новими температурними рекордами
За даними спостережень метеостанції Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського
01.07.2019  Погодні підсумки найтеплішого червня у столиці за 139 років спостереження
За даними спостережень метеостанції Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського
24.06.2019  Найдовші дні року ознаменувались у столиці трьома температурними рекордами
За даними спостережень метеостанції Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського,



ваш IP 34.229.113.106
Україна, 03028, м. Київ-28, проспект Науки, 39, корпус 2
тел/факс: (044)525-94-58, (044)525-69-69. E-mail: aupcgo@meteo.gov.ua
© Використання матеріалів сайту дозволяється тільки з дозволу керівництва обсерваторії