CENTRAL GEOPHYSICAL OBSERVATORY named after Boris Sreznevsky 15 Листопада 2019 П'ятниця
  main   |   news   |   contacts   |   files   |   documents   |   audio recordings   |   weather passport   |  
за місяць
28177 переглядів
731 відвідувачів
924 сессій



Про стан забруднення навколишнього природного середовища у  м. Києві  і  Київській області   у  жовтні 2019 року за даними спостережень ЦГО ім. Бориса Срезневського

АТМОСФЕРНЕ ПОВІТРЯ.

Центральною геофізичною обсерваторією імені Бориса Срезневського спостереження за забрудненням  атмосферного повітря  проводились на 16 стаціонарних постах міста Києва  (на ПСЗ № 10 та ПСЗ №13 спостереження проводились не в повному обсязі через відключення від електромережі).

Місто Київ.

Для визначення забруднення повітря у місті Києві за місяць було відібрано і проаналізовано 6806 проб. Визначалась 20 забруднювальних домішок. Основні – завислі речовини, діоксид сірки, оксид вуглецю, діоксид азоту і оксид азоту. З специфічних домішок визначались сірководень, фенол, фтористий водень, хлористий водень, аміак, формальдегід,  8 важких металів. Їх склад визначався в залежності від викидів шкідливих речовин в атмосферу від підприємств, які розташовані в зоні поста спостережень.

Оцінка стану забруднення атмосферного повітря проводилась шляхом порівняння з відповідними гранично допустимими концентраціями (ГДК) речовин у повітрі населених міст. ГДК розподіляються на середньодобові (ГДКс.д.), і з ними порівнюються середні концентрації, та максимально разові (ГДКм.р.), з ними порівнюються разові максимальні концентрації шкідливих речовин.

Для оцінки якості повітря використовується індекс забруднення атмосфери (ІЗА), який розраховується як сума поділених на ГДК середніх концентрацій забруднювальних речовин. За допомогою нескладних розрахунків величина ІЗА приводиться до величини концентрацій діоксиду сірки у долях ГДК. Згідно існуючих методів оцінки рівень забруднення вважається низьким, якщо ІЗА нижче 5,0; підвищеним – при ІЗА від 5,0 до 7,0; високим – при ІЗА від 7,0 до 14,0; дуже високим – при ІЗА рівним 14,0 та більше.

У жовтні за ІЗА загальний рівень забруднення по місту і на тринадцяти постах характеризувався, як високий. На одному посту рівень забруднення характеризувався, як низький (див. рис.). На двох постах ІЗА не розраховувався тому, що визначалась лише одна домішка.

Загалом по місту у жовтні середньомісячні концентрації чотирьох забруднювальних речовин (другого та третього класу небезпеки) перевищували ГДКс.д.: діоксиду азоту – у 2,8 рази, фенолу – у 2,3 раза, формальдегіду – у 2,0 рази, діоксиду сірки – у 1,7 раза. Середньомісячний вміст оксиду азоту бів на рівні 1,0 ГДКс.д.

Вміст діоксиду азоту у жовтні за середньомісячними та максимальними концентраціями перевищував рівень санітарно-гігієнічних нормативів майже на всіх постах. Найбільші середньомісячні концентрації відмічені: на вулиці Каунаській – 4,3 ГДКс.д., на Бессарабській площі, проспекті Перемоги та вулиці Семена Скляренка – 3,5 ГДКс.д.,  на Оболонському проспекті та площі Перемоги – 3,0 ГДКс.д. На інших постах середній вміст діоксиду азоту становив 2,3-2,8 ГДКс.д., на ПСЗ № 5 (пр.Науки, район Багринової гори) – 0,5 ГДКс.д. Максимальний вміст цієї домішки на рівні 1,5-1,6 ГДКм.р. зафіксовано на проспекті Перемоги, Деміївській площі, вулицях Скляренка та Каунаській. Ще на восьми постах максимальний вміст діоксиду азоту досягав 1,0-1,4 ГДКм.р. Найбільша кількість випадків перевищення ГДКм.р. з діоксиду азоту спостерігалась на вулицях Каунаській та Скляренка – 38,5% та 31,8% відповідно; загалом по місту вона становила 11,3% (в минулому місяці – 6,7%).

Вміст фенолу у жовтні продовжував підвищуватись. Середньомісяч­ні концентрації його на усіх шести постах спостережень були на рівні 2,0-2,7 ГДКс.д., максимальні – 1,1-1,5 ГДКм.р. Найвищий вміст фенолу зафіксовано на Оболонському проспекті.

Середньомісячні  концентрації формальдегіду майже на всіх 13-ти постах, де проводились спостереження, перевищували рівень ГДКс.д. у 2,0-2,3 раза, а в районі проспекту Науки вміст формальдегіду був найнижчим і досягав 0,7 ГДКс.д. Максимальні концентрації цієї домішки були у межах 0,1-0,5 ГДКм.р.

Вміст  діоксиду сірки перевищував рівень ГДКс.д. майже на всіх постах міста. Найбільші середньомісячні концентрації діоксиду сірки на рівні 2,0-2,1 ГДКс.д. зафіксовані на Бессарабській площі, проспектах Перемоги і Оболонському; ще на десяти постах середньомісячні концентрації були у межах 1,3-1,9 ГДКс.д., на проспекті Науки – 0,3 ГДКс.д. Максимальні концентрації на постах міста становили 0,1-0,5 ГДКм.р.

Середньомісячна концентрація оксиду азоту (визначався тільки на Деміївській площі) у жовтні була на рівні 1,0 ГДКс.д., максимальна становила 0,3 ГДКм.р.

Середньомісячні концентрації завислих речовин перевищували рівень ГДКс.д. в районі Бессарабської площі в 1,2 раза, на проспекті Перемоги – в 1,1 раза. На інших постах середній вміст завислих речовин був у межах 0,5-0,9 ГДКс.д. Максимальні разові концентрації завислих речовин коливались у межах 0,1-0,5 ГДКм.р.

Середньомісячні концентрації сірководню на трьох постах, де вимірювалась ця домішка, становили 0,003 мг/м3, максимальні – 0,005 мг/м3 (0,6 ГДКм.р.).

Середньомісячні та максимальні разові концентрації оксиду вуглецю на постах і загалом по місту не перевищували рівнів відповідних санітарно-гігієнічних нормативів і були в межах 0,1-0,8 ГДКс.д. та 0,4-1,0 ГДКм.р. відповідно.

Вміст аміаку, хлористого водню та фтористого водню не перевищували рівень відповідних санітарно-гігієнічних нормативів.

За інтегральним показником – ІЗА найбільш забрудненими у жовтні були райони Оболонського проспекту та вулиці Каунаської, де рівень забруднення повітря характеризувався, як високий. Високим рівнем забруднення характеризувалось також повітря на вулицях Семена Скляренка, Олександра Довженка (поблизу метро «Шулявка»), Бессарабській площі, проспекті Перемоги, Деміївській площі, вулиці Академіка Стражеска, бульварі Лесі Українки, площі Перемоги, вулицях Попудренка, Інженера Бородіна (район ДВРЗ) та район Гідропарку поблизу мосту метро та автомагістралі (див. рис.).

На проспекті Науки, у "зеленій зоні" поряд з метеомайданчиком обсерваторії, повітря характеризувалось низьким рівнем забруднення.

Загалом у жовтні, порівняно з попереднім місяцем, спостерігалось деяке підвищення середнього вмісту фенолу та оксиду азоту, зниження вмісту формальдегіду.

У порівнянні з жовтнем 2018 р. загальний рівень забруднення повітря в Києві дещо підвищився. Зафіксовано суттєве  зростання вмісту діоксиду сірки та фенолу,  зниження вмісту формальдегіду та окислів азоту.

 

Для визначення забрудненості повітря у місті Києві за місяць було відібрано і проаналізовано 6734 проби. Визначалась 20 забруднювальних домішок. Основні – завислі речовини, діоксид сірки, оксид вуглецю і діоксид азоту. З специфічних домішок визначались сірководень, фенол, фтористий водень, хлористий водень, аміак, формальдегід,  8 важких металів та ін. Їх склад визначався в залежності від викидів шкідливих речовин в атмосферу від підприємств, які розташовані в зоні поста спостережень.

Оцінка стану забруднення атмосферного повітря проводилась шляхом порівняння з відповідними гранично допустимими концентраціями (ГДК) речовин у повітрі населених міст. ГДК розподіляються на середньодобові (ГДКс.д.), і з ними порівнюються середні концентрації, та максимально разові (ГДКм.р.), з ними порівнюються разові максимальні концентрації шкідливих речовин.

За індексом забруднення атмосферного повітря (ІЗА) загальний рівень забруднення у серпні загалом по місту характеризувався, як дуже високий. По території міста рівень забруднення відрізнявся: на трьох постах він характеризувався, як дуже високий, на дев’яти – як високий, на одному – як підвищений,  на одному посту – як низький. На двох постах ІЗА не розраховувався тому, що визначалась лише одна домішка.

Цьогорічний серпень у Києві виявився найсухішим за 125 років спостережень за опадами у столиці. За даними метеостанції Центральної геофізичної обсерваторії, яка розташована на проспекті Науки, опадів випало лише 3 мм, що склало 4% кліматичної норми. Середньомісячна температура серпня у Києві склала +22,6°С, що перевищило кліматичну норму аж на 4,0°С. Загалом увесь серпень був спекотним за температурним режимом. Температура першої і другої декад перевищили кліматич­ну норму на 3,9°С та 3,5°С відповідно; третя декада була вищою за кліматичну норму аж на 4,5°С.

З початку серпня 2015 р. у Києві спостерігались метеорологічні умови, що сприяли накопиченню та утриманню шкідливих домішок у приземному шарі повітря.

Українським гідрометцентром на період з 8 по 14 серпня було надано два штормових попередження про високий рівень забруднення атмосферного повітря в Києві, зумовлений антициклональною погодою, спекою, наявністю приземних інверсій, відсутністю опадів та слабким приземним вітром. У цей період на постах Києва були зафіксовані найбільші концентрації забруднювальних речовин в атмосфері.

Зокрема, протягом 7-15 серпня, на всіх постах міста, за винятком ПСЗ № 5 (пр.Науки) та ПСЗ №15 (Гідропарк) середньодобові концентрації діоксиду азоту та формальдегіду досягали 4,8-5,6 ГДКс.д., а в районах Бессарабської та Московської площ – до 6,7 ГДКс.д.  Після  незначного  зниження  вмісту  цих домішок  у  другій  половині  місяця,  починаючи  з 28 по 31 серпня знову відмічалось зростання середньодобових концентрацій діоксиду азоту до 5,0-5,7 ГДКс.д., формальдегіду – до 4,4-5,6 ГДКс.д. на 12-ти ПСЗ. Вміст інших домішок у повітрі міста був відносно стабільним протягом усього серпня: найвищі середньодобові концентрації діоксиду сірки не перевищували середньодобові ГДК, оксиду азоту та завислих речовин – на деяких постах досягали 1,2-1,8 ГДКс.д.

У серпні загалом по місту середньомісячна концентрація діоксиду азоту досягала 4,3 ГДКс.д., формальдегіду – 4,0 ГДКс.д., оксиду азоту – 1,8 ГДКс.д., фтористого водню – 1,2 ГДКс.д. 

Вміст діоксиду азоту за середньомісячними та максимальними концентраціями перевищував рівень ГДКс.д. майже на всіх постах. Найбільші середньомісячні концентра­ції відмічені на Бессарабській площі – 5,0 ГДКс.д., вулицях Олександра Довженка, Каунаській, Семена Скляренка, Московській площі, проспектах Перемоги та Оболонському – 4,8 ГДКс.д. На інших постах середній вміст діоксиду азоту був на рівні 3,3-4,5 ГДКс.д., на проспекті Науки – 1,8 ГДКс.д. Максимальний вміст цієї домішки на Московській площі становив 2,0 ГДКм.р., на Бессарабській площі – 1,8 ГДКм.р., на Оболонському проспекті – 1,7 ГДКм.р., на інших постах – був на рівні 1,2-1,6 ГДКм.р., на ПСЗ № 5 – 0,7 ГДКм.р. Всього у серпні було зафіксовано 354 випадки перевищення ГДКм.р., що становило 35,3% від загальної кількості спостережень по місту (в минулому місяці – 20,8%). Найбільша кількість перевищень зафіксована в районі Московської площі та проспекту Перемоги – 47%, на вулиці Скляренка, Оболонському проспекті,  Бессарабській  площі –  42-43,5%.

Середньомісячні концентрації завислих речовин перевищували рівень ГДКс.д. на Бессарабській площі та проспекті Перемоги в 1,3 раза; на інших постах були на рівні 0,7-0,8 ГДКс.д. Максимальний вміст завислих речовин на постах був у межах 0,2-0,4 ГДКм.р.

Вміст діоксиду сірки за середніми та максимальними концентраціями на постах і загалом по місту не перевищував рівнів відповідних санітарно-гігієнічних нормативів.

Середньомісячні концентрації оксиду вуглецю досягали: в районі Бессарабської площі 1,2 ГДКс.д., на інших постах були у межах 0,1-0,9 ГДКс.д. Максимальні концентрації оксиду вуглецю становили: на вулиці Скляренка – 1,8 ГДКм.р., на перетині вулиці Академіка Стражеска та бульвару Лепсе – 1,6 ГДКм.р., на Бессарабській площі – 1,2 ГДКм.р., на Московській площі – 1,0 ГДКм.р.; на інших постах були у межах 0,2-0,8 ГДКм.р. На ПСЗ № 1 та ПСЗ № 7 кількість випадків перевищення ГДКм.р. з оксиду вуглецю становила 4%, на ПСЗ № 21 – 2,2%, загалом по місту – 0,6%.

Вміст формальдегіду в повітрі міста у серпні значно підвищився і на всіх 13-ти постах, де проводились спостереження, середньомісячні концентрації перевищували рівень ГДКс.д. у 1,7 – 4,7 раза. Високі середньомісячні концентрації формальдегіду були зафіксовані на Бессарабській площі – 4,7 ГДКс.д., Московській площі, проспектах Перемоги і Оболонському, вулицях Стражеска і Скляренка – 4,3 ГДКс.д. В районі Гідропарку середньомісячна концентрація формальдегіду досягала 2,3 ГДКс.д., на проспекті Науки – 1,7 ГДКс.д.  Максимальні концентрації цієї домішки були у межах 0,3-0,8 ГДКм.р.

Середньомісячна концентрація оксиду азоту у серпні становила 1,8 ГДКс.д., максимальна – 0,6 ГДКм.р. Оксид азоту визначався тільки на ПСЗ №20 (Московська площа) –  в районі інтенсивного руху автотранспорту.

За інтегральним показником – ІЗА найбільш забрудненими у серпні були райони Бессарабської площі, Московської площі та проспекту Перемоги, де рівень забруднення повітря характеризувався як дуже високий. Райони вулиці Скляренка, Оболонського проспекту, площі Перемоги, вулиць Довжен­ка, Каунаська, Стражеска, бульвару Лесі Українки, вулиці Попудренка та Гідропарку характеризу­вались високим рівнем забруднення. В районі вулиці Сергія Лазо рівень забруднення повітря був підвищеним, на проспекті Науки (поряд з метеомайданчиком обсерваторії) – низьким (див. рис.).

Загальний рівень забруднення атмосферного повітря порівняно з попереднім місяцем та серпнем 2014 р. значно підвищився – з «високого» до «дуже високого рівня» (за ІЗА), що викликано було погодними умовами серпня – високою температурою повітря, приземними інверсіями, відсутністю опадів та слабким приземним вітром. Зафіксовано зростання середньомісячних концентрацій діоксиду азоту, формальдегіду, фтористого водню, а порівняно з минулим роком – ще й фенолу.

 

Київська область.

Спостереження за станом забруднення атмосферного повітря у жовтні проводились на двох постах міста Біла Церква та на одному посту в містах Бровари, Обухів, Українка.

Визначався вміст чотирьох основних домішок (завислі речовини, діоксид сірки, оксид вуглецю, діоксид азоту) і вміст важких металів.

У місті Біла Церква у жовтні було відібрано і проаналізовано 624 проби, у Броварах, Обухові та Українці –  по 312 проб повітря.

Загальний рівень забруднення повітря в усіх містах оцінювався, як низький.

Середньомісячні концентрації діоксиду азоту перевищували рівень ГДКс.д. у Білій Церкві у 2,3 раза, в містах Бровари і Обухів – у 2,0 рази, в  Українці – в 1,8 раза. Середньомісячна концентрація діоксиду сірки в Обухові становила 1,1 ГДКс.д., в інших містах області – 0,6-0,8 ГДКс.д. Вміст оксиду вуглецю у містах контролю був на рівні 0,3-0,7 ГДКс.д.,  завислих речовин – 0,3-0,5 ГДКс.д.

Максимальний вміст забруднювальних домішок у містах Київської області не перевищував відповідні максимально разові ГДК.

Порівняно з вереснем цього року дещо підвищився рівень забруднення повітря діоксидом сірки у Білій Церкві та завислих речовин в Українці;  знизився вміст оксиду вуглецю в Українці і Білій Церкві, діоксиду азоту та діоксиду сірки – в містах Бровари, Обухів, Українка.

Порівняно з жовтнем 2019 року підвищився вміст діоксиду сірки у всіх містах контролю, діоксиду азоту – у Броварах та Обухові, оксиду вуглецю – в Українці; знизився вміст завислих речовин у Білій Церкві та Обухові.

Дані по важких металах в м. Києві та містах Київської області за IІI квартал 2019 р.

Вміст важких металів визначався на семи постах міста Києва та на одному посту у містах Біла Церква, Бровари, Обухів, Українка.

Середні за ІІІ квартал та максимальні з середньомісячних концентрацій кадмію, заліза, мангану, міді, нікелю, свинцю, хрому та цинку на усіх постах спостережень були на рівні 0,0-0,1 ГДКс.д.  Лише у м. Києві середньомісячні концентрації свинцю (у липні на ПСЗ № 20) та кадмію (у липні і серпні на ПСЗ № 21) становили 0,2 ГДКс.д.


ПОВЕРХНЕВІ ВОДИ.

Спостереження за станом забруднення води р. Дніпро (Канівське водосховище) в районі Києва проводились  у жовтні  в 3-х створах – 1,5 км вище міста, в межах міста, 6 км нижче міста на  9-ти вертикалях.  Якість води у Дніпрі визначалась за гідрохімічними показниками.

У жовтні було відібрано 18 проб води, в яких визначалось до 40 хімічних речовин.

За даними спостережень кисневий режим річки був задовільний.

Води Дніпра були забруднені сполуками азоту амонійного, заліза загального, фенолами на рівні 1 - 2 ГДК, сполуками азоту нітритного – 2 - 3 ГДК,  цинку – 2 - 5 ГДК, мангану – 3 - 8 ГДК,  хрому шести­валентного – 3 - 9 ГДК. У нижньому створі міста концентрації сполук міді були на рівні ГДК.

Вміст нафтопродуктів та синтетичних поверхнево-активних речовин (СПАР) не перевищував відповідні санітарно-гігієнічні нормативи.

У порівнянні з жовтнем 2018 р. у воді р. Дніпро в районі Києва  збільшились концентрації сполук азоту нітритного та заліза загального. Поряд з цим  дещо зменшився вміст сполук азоту амонійного, міді,  мангану та хрому шестивалентного.

CGO News
13.11.2019  Кияни пережили найтеплішу ніч за 139 років спостережень
  За даними спостережень метеостанції Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезне
13.11.2019  Щотижнева інформація про забруднення атмосферного повітря у м. Києві
За даними стаціонарних постів спостережень Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезнев
07.11.2019  Чергові температурні рекорди у столиці
За даними метеостанції Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського 6 листопада у
05.11.2019  Щотижнева інформація про забруднення атмосферного повітря у м. Києві
За даними стаціонарних постів спостережень Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезнев
05.11.2019  Кияни пережили другу найтеплішу ніч за 139 років спостережень
За даними метеостанції Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського температура в



ваш IP 35.171.45.91
Україна, 03028, м. Київ-28, проспект Науки, 39, корпус 2
тел/факс: (044)525-94-58, (044)525-69-69. E-mail: aupcgo@meteo.gov.ua
© Використання матеріалів сайту дозволяється тільки з дозволу керівництва обсерваторії