CENTRAL GEOPHYSICAL OBSERVATORY named after Boris Sreznevsky 7 Грудня 2019 Субота
  main   |   news   |   contacts   |   files   |   documents   |   audio recordings   |   weather passport   |  
за місяць
16756 переглядів
314 відвідувачів
368 сессій



новини

26.03.2018    Прогноз Мартазінової В.Ф. на осінь 2017 р. – зиму 2017-2018 рр.

Слайд1. Безперспективність довгострокових прогнозів погоди в   

                                          умовах змін клімату

 

О.О. Косовець, О.А. Доніч

 

 Клімат на Землі змінюється. Завдяки цілому спектру приладів для спостережень, як наземних так і супутникових, дослідники бачать ці зміни у дуже широкому ряді параметрів. Це локальні температури (приповерхневі, тропосферні, стратосферні), стан атмосфери (опади, вологість, концентрація газів, аерозолі, вітри на різних висотах, циклонічна активність), стан океану (приповерхневі та глибинні температури, теплоємність океану, кислотність, хімічний склад, рівень моря), зміни у кріосфері (площа та товщина морського льоду, стан льодовиків та снігового покриву), біологічна активність (стан лісового покриву, планктонна активність океану, тощо).

Розробляються та постійно довершуються програми для чисельного моделювання, які дозволяють досліджувати причинно-наслідкові зв’язки та розраховувати так звані кліматичні проекції (прогнози). Отримані дані та побудовані на їх основі кліматичні прогнози дозволяють зробити висновок, що зміни клімату, які ми спостерігаємо в останні десятиліття. відбуваються такими темпами, які точно не спостерігались за останні тисячі років, а в окремих випадках – десятки тисяч років (цілком ймовірно, що і більше, але надійних даних про швидкість змін у той період немає).

Підвищення екстремальності погодних умов, зокрема збільшення частоти перевищення минулих значень максимальної та мінімальної температури повітря (як добової, так і місячної) може ілюструвати  табл.1. Для отримання цих результатів були використані дані по температурі повітря у Києві за кожен день, починаючи з 1881 року.

Слайд 2. Таблиця 1. – Розподіл добових рекордів абсолютних мінімумів та максимумів температури повітря по кліматичних періодах у Києві станом на кінець 2017 року (за спостереженнями метеостанції ЦГО)

Параметри

 

1881-1900*

1901-1930

1931-1960

1961-1990

1991-2017*

Загалом

Абсолютний

мінімум

число (%)

107 (28,5%)

140 (37,4%)

71 (18,9%)

33 (8,8%)

24 (6,4%)

375**

у середньому за рік

5,4

4,7

2,4

1,1

0,9

 

Абсолютний максимум

число (%)

32 (8,4%)

67 (17,5%)

62 (16,2%)

61 (16,0%)

160 (41,9%)

382**

у середньому

за рік

1,6

2,2

2,1

2,0

5,9

 

*   - кліматичні періоди коротші за 30 років;

** - перевищує 365 днів, бо деякі рекорди повторюються у різні роки.

 

В останні 20 років ХІХ ст. найбільшу повторюваність мали перевищення рекордів добового мінімуму (5,4 на рік),  протягом ХХст. та у першому десятиріччі ХХІст. їх повторюваність знизилась до 1 рекорду на рік. В той же час повторюваність перевищення рекордів добового максимуму, яка до останнього десятиріччя ХХ ст. трималась майже на одному рівні (приблизно два випадки на рік) за останні 27 років виросла майже у 3 рази – в середньому 6 нових рекордів  максимуму добової температури повітря за рік. У 2016 році  у Києві було зафіксовано 33 рекорди добової температури повітря, усі в сторону підвищення, крім одного; у 2017 році у столиці було зафіксовано 24 рекорди.

Ще більш яскраво демонструє зростання екстремальних явищ в останні десятиріччя табл.2

Слайд3 Таблиця 2. – Кількість екстремумів по періодах.

Кількість екстремумів по періодах

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1881-1900*

1901-1930

1931-60

1961-1990

1991-2017*

Загалом

 

 

0

6

6

29

18

59

 

 

0

10

10

49

31

100%

 

 

80 років - 20%

57 років - 80%

 

 

 

* - кліматичні періоди коротші 30 років

 

 

 

**- останній температурний рекорд в сторону пониження 21.07.2016 р.

 

Зміни екстремальних значень добової кількості опадів у різні кліматичні періоди може ілюструвати табл.3. Для отримання цих результатів були використані дані по кількості опадів у Києві за кожен день, починаючи з 1891 року.

Слайд4. Таблиця 3. – Розподіл добових рекордів максимумів кількості опадів по кліматичних періодах у Києві станом на кінець 2017 року (за спостереженнями метеостанції ЦГО)

Параметри

 

1891-1900*

1901-1930

1931-1960

1961-1990

1991-2016*

Загалом

Добовий максимум

число (%)

20 (5,5%)

72 (19,7%)

78 (21,3%)

104 (28,4%)

92 (25,1%)

366

у середньому за рік

2,0

2,4

2,6

3,5

3,4

 

*   - кліматичні періоди коротші за 30 років;

Як видно з таблиці 3, збільшення екстремальних значень кількості опадів іде особливо помітно в останні півстоліття, починаючи з 1961 року, де їх повторюваність складає 3,5 на рік. За останні 27 років у столиці темпи росту максимальних значень кількості опадів також збільшуються, так як за неповний кліматичний період (27 років) вже спостерігаємо таку ж саму повторюваність екстремальних значень, як за попередній кліматичний період 1961-1990 рр. (30 років).

 Останнім часом ми спостерігаємо то періоди засухи, то періоди злив, що характерно для процесу глобального потепління. Опади особливо складні для довгострокового прогнозування.

         Можна зробити такий висновок: глобальне потепління супроводжується суттєвим збільшенням частоти повторюваності екстремальних значень температури повітря і помітним збільшенням частоти максимальних добових значень опадів у Києві.

Можна з впевненістю стверджувати, що аналогічна картина спостерігається по всій території України.

Останннім часом дуже модно стало складати різноманітні довгострокові прогнози погоди. І цим займаються, як вчені, так і звані «народні прогнозисти». Але з року в рік точність та справджуваність таких прогнозів погоди має низькі показники, хоча простий люд до них прислухається і сподівається на їх справджуваність. Та і ЗМІ дуже активно рекламують їх по телебаченню і  пресі, а дарма. Бо в умовах змін клімату, які претерпає не тільки Україна, а й весь світ, такі прогнози недостовірні.

На наш погляд, довіряти можна лише прогнозам на кілька діб. Все далі – це гадання. Не будемо применшувати роль науковців, які пробують різні моделі довгострокових прогнозів, але надійних місячних чи сезонних прогнозів не існує ні у нас, ні в світі.

Слайд5. Щоб не бути голослівними, ми приводимо порівняння довгострокового прогнозу погоди завідуючої відділом кліматичних досліджень та довгострокових прогнозів погоди УкрГМІ професора Мартазінової В.Ф. з фактичною погодою протягом декількох сезонів року у столиці. Порівняння свідчить про абсолютну протилежність фактичної погоди з прогнозованою.Отже врешті решт треба керівництву УкрГМІ  визнати очевидне – прогнози п. Мартазінової В.Ф. є невдалими і тому, на наш погляд, доцільно переорієнтувати відділ на вирішення прикладних кліматичних завдань, зокрема визначення меж між кліматичними сезонами в умовах різкого перепаду температур і відновлення робіт над серією монографій «Клімат великих міст». До речі, виданий у 2010 році «Клімат Києва», який містить дані на 2008 рік, у зв’язку із глобальними змінами клімату  уже потребує оновлення.

Відділ кліматології обсерваторії завжди готовий прийняти участь у підготовці спільних узагальнень. Слайд 6.

Слайд7. Дякую за увагу!

 

Довгостроковий прогноз Мартазінової В.Ф.                                                                         Фактична погода

Серпень – «где-то с середины августа начинается осень»                               Фактично метеорологічна осінь розпочалась з півторамісячним запізнен-.

                                                                                                                                  ням.

Вересень – «сильное понижение будет в середине месяца, но зато                Середина місяця подарувала киянам справжню липневу погоду, яка оз-

 в конце месяца температура повысится, наступит бабье лето»                      наменувалась сімома температурними рекордами, а з 26 до кінця міся-

                                                                                                                                 ця середньодобова температура була нижчою +15 градусів. «Бабине лі-

                                                                                                                                 то розпочалось через три тижні – тільки 16 жовтня.

 

Грудень – «початок грудня буде більш холодним, похолодання тримати-     Перша декада грудня на 2,7 градусів вище за кліматичну норму.

меться першу декаду. Слід чекати різкого похолодання 26-27 грудня.           26 грудня зафіксовано температурний рекорд найтеплішої ночі у

Нічні температури можуть бути дуже низькими.  Найхолодніше                    столиці, а середньодобова температура перевищила кліматичну норму

буде у грудні, в січні-лютому температури будуть вищими».                           аж на 8 градусів(!)

                                                                                                                        Цьогорічний грудень увійде у десятку найтепліших за 136 років спосте-                                           

                                                                                                                                  режень у столиці.

«Перша половина зими – це найморозніші дні, а у січні -                                 Перша половина зими виявилась аж на 4,3°С тепліша за кліматичну      

 лютому температури будуть вищими».                                                              норму, а найменша температура цьогорічної зими (-12,9°С) у Києві         

                                                                                                                                  випала на другу її половину (24 січня).

...
CGO News
07.05.2018  Через зливу температурних рекордів на початку травня кліматологи Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезн
За даними спостережень метеостанції обсерваторії середньодобова температура повітря на проспекті Нау
07.05.2018  У столиці за чотири дні травня метеорологи Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського зафі
За даними спостережень метеостанції обсерваторії  5 травня було зафіксовано рекорд максимальної
05.05.2018  Жителі Київщини четвертий день поспіль знемагають від «липневої» спеки
За даними спостережень метеостанції Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського
04.05.2018  Не кожного року в Києві температура повітря перевищує 30-градусну позначку, але в цьому році це сталось уже 3
За даними спостережень метеостанції Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського
03.05.2018  Другого травня вперше після 29 грудня 2017 року у столиці перевищено всі температурні рекорди
За даними спостережень метеостанції Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського



ваш IP 3.234.214.113
Україна, 03028, м. Київ-28, проспект Науки, 39, корпус 2
тел/факс: (044)525-94-58, (044)525-69-69. E-mail: aupcgo@meteo.gov.ua
© Використання матеріалів сайту дозволяється тільки з дозволу керівництва обсерваторії