ЦЕНТРАЛЬНА ГЕОФІЗИЧНА ОБСЕРВАТОРІЯ імені Бориса Срезневського 6 Грудня 2019 П'ятниця
  головна |  новини |  контакти |  файли |  документи |  аудіозаписи |  паспорт погоди | 
за місяць
14702 переглядів
288 відвідувачів
337 сессій



новини

31.05.2016    Доповідь директора ЦГО Косовця О.О. на 12 з'їзді Українського географічного товариства (17-21 травня 2016 року м.Вінниця)

Спека – 2015: причини та наслідки

 

Косовець Олександр Олександрович

Директор Центральної геофізичної обсерваторії ДСНС України,

почесний працівник гідрометслужб України та Росії

Пахалюк Ольга Євгенівна

Завідувач інформаційного сектору ГДА Центральної геофізичної обсерваторії, почесний працівник гідрометслужби України

 

Пов’язані із погодою лиха, такі як катастрофічні повені та нестерпна спека, в останні десять років фіксувались майже кожен день, тобто у два рази частіше, ніж два десятиліття тому. Частіше за всіх від стихійних лих, повязаних з погодою, страждають азійські країни. Така інформація була представлена у новій доповіді ООН, яка була оприлюднена 23 листопада 2015р. Згідно з даними ООН, з 1995 року від погодних катаклізмів загинуло 606 тисяч людей, ще 4,1млрд постраждали фізично або лишилися без даху. Один з останніх піків прийшовся на 2002р., коли від посухи в Індії постраждали 200 млн. населення, а від піщаної бурі в Китаї – 100млн. Однак, дійсно мега-катастрофою в ООН називають циклон Наргіс, який забрав у 2008р. життя 138 тис. жителів Мьянми.

У жовтні 2015 р. була представлена 5-а оціночна доповідь Міжурядової  групи експертів по змінах клімату (IPCC). Що чекає планету у майбутньому? З якими викликами зіштовхнеться людство у ХХ1 столітті? Глобальне потепління – безперечний факт. Вчені всього світу вже не сперечаються, є воно або ні, вони разом вирішують, як помякшати його наслідки. Адже поза кліматичних катастроф не залишиться майже ніхто: у більшості регіонів Земної кулі аномально спекотні періоди стають  частішими та тривалішими. При цьому можливі епізоди екстремально низьких температур. Збільшуються контрасти між сухими та надмірно  зволоженими регіонами, між сухими та дощовими сезонами. Відбувається посилення мусонних опадів, особливо у Східній Азії. Потужні зливи  викликають катастрофічні повені. Центральна Азія все більше піддається процесам опустелювання. Південь Європи чекають потужні хвилі спеки та зменшення кількості опадів, одночасно зросте ймовірність штормів та екстремальних злив.

Клімат на Землі змінюється. Завдяки цілому спектру приладів для спостережень, як наземних, так і супутникових, дослідники бачать ці зміни у дуже широкому ряді параметрів. Це локальні температури (приповерхневі, тропосферні, стратосферні), стан атмосфери (опади, вологість, концентрація газів, аерозолі, вітри на різних висотах, циклонічна активність), стан океану (приповерхневі та глибинні температури, теплоємність океану, кислотність, хімічний склад, рівень моря), зміни у кріосфері (площа та товщина морського льоду, стан льодовиків та снігового покриву), біологічна активність (стан лісового покриву, планктонна активність океану, тощо).

У розпорядженні кліматологів є багато даних з палеоклімату.

Розробляються та постійно вдосконалюються програми для чисельного моделювання, які дозволяють досліджувати причинно-наслідкові зв’язки та розраховувати так звані кліматичні проекції або прогнози. Отримані дані та побудовані на їх основі кліматичні прогнози дозволяють зробити висновок, що зміни клімату, які ми спостерігаємо в останні десятиліття, відбуваються такими темпами, які точно не спостерігались за останні тисячі років, а в окремих випадках – десятки тисяч років ( цілком ймовірно, що і більше, але надійних даних про швидкість змін у той період немає).

Маючи таку велику кількість вимірюваних кліматичних параметрів виникає природне бажання винайти яку-небудь одну величину, яка – нехай у дуже спрощеному та осередненому вигляді – характеризувала стан клімату  загалом. Досвід показує, що роль такої величини може грати глобальна температура, а точніше, аномалія глобальної температури, тобто відхилення від середнього за ХХ століття (або за інший опорний період, найчастіше 1961-1990рр). Треба підкреслити, що це не «осереднення температури по лікарні», а глобальне осереднення відхилень температур від середніх на даній території за опорний період, виконане з врахуванням інтерполяції, урбанізації та інших змін. Для більшої наочності до цієї глобальної аномалії температури додають 14 градусів Цельсія (умовну середню температуру земної поверхні) і називають цю величину глобальною температурою. Однак треба памятати, що вона не є реальною осередненою температурою Землі, а являє собою параметр, обчислений відповідно до деяких правил, який зручний для представлення змін клімату. Необхідно також розуміти, що все різноманіття кліматичних змін ні в якому разі не зводиться до однієї лише температури.

Існує декілька організацій, які відслідковують та аналізують кліматичні дані, отримані як наземними станціями, так і десятками спеціалізованих супутників. Три найвідоміші та авторитетніші – це американська Національна адміністрація по океану та атмосфері (NOAA), Інститут космічних досліджень ім.Годдарда (GISS), що є підрозділом NASA, та британська Метеорологічна служба MetOffice. Ці організації щомісячно оприлюднюють результати стану клімату на даний час та надають чергові значення аномалії глобальної температури.

Як можна бачити з рис.1 (на якому представлені результати досліджень вищеназваних інституцій) 2014 рік, на час побудови цих кривих, виявився найтеплішим. Однак протягом всього 2015 року ситуація змінювалась: місячні температури регулярно «били» рекорди, зареєстровані у відповідних місяцях за весь період спостережень. Наприклад, NOAA повідомляє: 10 з 12 місяців 2015-го стали найтеплішими у своїй історії. Проте абсолютним чемпіоном виявився липень. Середня температура на Землі в цьому місяці склала 16,61 °C, що є найвищим місячним показником у 136-річній історії метеорологічних спостережень, середня температура повітря на земній кулі на 0,02 градуса перевищила рекордний показник 2011р.

Найспекотніший місяць в історії людства призвів до того, що у багатьох містах Європи, Азії та Америки були оновлені абсолютні рекорди. Наприклад, у Німеччині новий національний рекорд був встановлений 5 липня – у цей день у баварському місті Китцинген стовпчик термометру досягнув відмітки 40,3º. В Іспанії температура підвищувалась до 39,9º, а в Ірані зареєстрована  температура майже у 50º (абсолютний максимум температури повітря на Земній кулі – 71º  був зафіксований у 2003 році у Саудівський Аравії).

 

 

Рис.1  Зміна аномалії глобальної температури за період 1850-2014рр.у порівнянні з нормою 1961-1990рр.

 

Хвиля спеки охопила у липні Італію, Балкани, країни Центральної Європи, Середню Азію та північ Африканського континенту. У Європі найсильніше пекло  на Балканах, де у другій декаді у м.Мостар (Боснія та Герцеговина) був зафіксований максимум 41,6º. У Чорногорії та Албанії екстремуми доходили до 40-41º, майже до 38º підвищувалась температура в окремих районах Сербії та Італії. До позначки 35-36º стовпчик термометру підвищувався в Угорщині, а у м.Слиаче (Словаччина) максимальна температура склала 37,7º. Внаслідок цього у 2015 році кількість людських втрат від спеки вимірюється не десятками або сотнями, а тисячами. У Південному Пакистані теплова хвиля забрала життя понад 1200 людей – більш смертельними, згідно з міжнародними статистичними даними, були лише 7 теплових хвиль з 1900 р. У травні теплова хвиля зачепила й Індію, залишивши по собі понад 2 000 смертей, за цим показником – вона п’ята для цієї країни з початку досліджень.

У третій декаді липня хвиля нестерпної спеки досягла України: 26 та 27 липня температура повітря на більший частині країни перевищувала 35º. Максимальна температура в Україні була зафіксована 26 липня у Купянську та становила 38,4º, у Могильові-Подільському вона була всього на 0,1º нижче. Однак, історичний максимум 41,3º, який був зафіксований 21 липня 2007р. у Вознесенську, перевищений не був.

Підвищення екстремальності погодних умов, зокрема збільшення частоти перевищення минулих значень максимальної та мінімальної температури повітря (як добової, так і місячної) може ілюструвати  таблиця 1.  Для отримання цих результатів були використані дані по температурі повітря у Києві за кожен день починаючи з 1881 року.

                                                                                         Таблиця 1.

Розподіл добових рекордів абсолютних мінімумів та максимумів температури повітря по кліматичних періодах у Києві станом на кінець 2015 року (за спостереженнями метеостанції ЦГО)

Параметри

 

1881-1900*

1901-1930

1931-1960

1961-1990

1991-2015*

Загалом

Абсолют-ний

мінімум

число (%)

107 (28,5%)

140 (37,4%)

71 (18,9%)

33 (8,8%)

24 (6,4%)

375**

у середньому за рік

5,4

4,7

2,4

1,1

1,0

 

Абсолют-ний максимум

число (%)

33 (8,7%)

70 (18,4%)

64 (16,8%)

 62 (16,3%)

152 (39,8%)

381**

у середньому

за рік

1,7

2,3

2,1

2,1

6,1

 

 

*   - кліматичні періоди коротші за 30 років;

** - перевищує 365 днів, бо деякі рекордні значення повторюються у різні роки.

 

Як можна побачити, повторюваність перевищень попередніх рекордів екстремальних значень температури повітря протягом 135 років спостережень змінювалась майже у «дзеркальному» вигляді. В останні 20 років ХІХ ст. найбільшу повторюваність мали перевищення рекордів добового мінімуму (5,4 на рік),  протягом ХХст. та у першому десятиріччі ХХІст. їх повторюваність знизилась до 1 рекорду на рік. В той же час повторюваність перевищення рекордів добового максимуму, яка до останнього десятиріччя ХХ ст. трималась майже на одному рівні (приблизно два випадки на рік) за останні 25 років виросла більше ніж у 2 рази – в середньому 6 нових рекордів  максимуму добової температури повітря за рік.   У 2015 році  у Києві було зафіксовано 56 рекордів добової температури повітря, усі в сторону підвищення, 20 з них – рекорди максимальної температури. Особливо відзначився грудень: 6 разів добовий максимум становився рекордним за період 1881-2015рр., причому 26 та 27 грудня перевищення попереднього значення рекорду було більше ніж на 3 º.

У світі загалом абсолютним рекордсменом за величиною додатної аномалії став грудень 2015р. Ще жовтень з великим запасом побив попередні місячні максимуми. Так, за даними NOAA, попередні рекорди аномалій у жовтні становили: +0,88º, +0,89º, +0,91º відносно до середнього значення за минуле століття, тоді як жовтень 2015 відразу видав +0,98º, а за даними GISS, жовтнева аномалія становила +1,04º, вперше перевищивши межу в 1 градус.

Грудень 2015р. з відхиленням від норми 1,11° та січень 2016р.(перевищення 1,04°) є поки єдиними місяцями за весь період спостережень, коли глобальна аномалія теж перевищила позначку 1°.

Для кліматологів ці рекорди не були неочікуваними. Річ у тім, що ще у 2014 році було помічено посилення процесу Єль-Ніньо (Південна осциляція). Потужний Єль-Ніньо - явище настільки значиме, що воно змінює клімат і в Америці, і в Південно-Східній Азії, і, через глобальні кліматичні процеси, впливає на Африку та всю планету загалом. Рекордний за температурою 1998 рік був визначений саме аномально потужним Єль-Ніньо. У 2015 ситуація повторилась, але, разом з підвищеною (у порівнянні із 1998р.) в середньому температурою, вона призвела до нового рекорду. Наприкінці 2015р. було зафіксовано підвищення температури  води більш ніж на 2 градуси у порівнянні із середнім значенням. Таким чином, теперішній феномен Єль-Ніньо увійшов до числа самих потужних з 1950р.(рис.2)     Подібні явища спостерігались лише у 1982-83 та 1997-98рр.

Кліматологи занепокоєні тим, що за останні три десятиліття планета пережила три так званих «супер Єль-Ніньо» - у 1982/83, 1997/98, 2015/16 роках. Аналізуючи ці тривожні тенденції, австралійські кліматологи з Національного Агентства з науки Австралії  ще два роки тому висловили припущення, що подібні «супер Єль-Ніньо» відтепер будуть відбуватися з періодичністю 1 раз у 10 років, а не у 20, як це було раніше. І винним є, на думку вчених, глобальне потепління.

 

 

 

 

 

                            Рис.2   Супер-Єль-Ніньо 1997 та 2015 років

 

Січень 2016р. на Землі став найтеплішим за всю історію спостережень. Відповідно до даних NOAA, відхилення від норми у січні склало 1,04°, при цьому відхилення від норми температури поверхні океану досягло 0,86°. Січень 2016р. – це одинадцятий місяць поспіль, в якому встановлений новий місячний рекорд температури повітря на земній кулі, та 14-й місяць (з грудня 2014р.), коли щомісяця глобальна температура повітря входила до числа першої трійки у рейтингу найтепліших місяців.

 

 

 

Рис.3 Показник «Єль-Ніньо 3.4» за 2015 рік.

Графік з сайту cpc.ncep.noaa.gov

 

У грудні 2015р. та січні 2016р. показник Єль-Ніньо досягнув свого максимуму. Можливо, потужний епізод Ель-Ніньо (рис.3) триватиме ще кілька місяців у 2016 році, і тоді нам можна очікувати зпівставні з минулим роком аномалії температури. 2015-й рік відзначився температурними досягненнями, але його наступник цілком здатний перевершити їх. За даними Крісса Фолланда з британського метеорологічного центру Met Office 2016-й може стати таким же теплим, як і 2015-й, якщо не теплішим. Фахівці Met Office вважають, що середня температура у світі у цьому році буде на 0,72-0,95 °C вище середнього показника за другу половину 20-го століття.  Згодом, протягом декількох років, температура ймовірно коливатиметься поблизу нинішніх або трохи менших значень, що може викликати черговий сплеск скептичних заяв про нібито зупинений ріст температури. Але це лише доти, поки черговий виток коливання Єль-Ніньо, накладений на плавну тенденцію потепління, не стане причиною нового температурного стрибка вгору.

Кліматологи попереджують – у разі підвищення у майбутньому середньої річної температури повітря ще на декілька градусів планету очікує глобальна катастрофа: масове вимирання окремих видів тваринного та рослинного світів, підвищення рівня океану, голод та збільшення кількості та частоти стихійних лих, тобто те, що ми з вами, на жаль,  вже спостерігаємо.  

...
Новини ЦГО
01.08.2016  Зростання забруднення повітря у столиці пов’язане з викидами забруднювальних речовин та погодними умовами
01.08.2016  Липень у столиці відзначився двома температурними рекордами протилежних значень
Цьогорічний липень у Києві ввійде до літопису метеорологічних спостережень унікальним перепадом темп
22.07.2016  21 липня виявилось найхолоднішим днем за 136 років спостережень у столиці
За даними спостережень метеостанції Центральної геофізичної обсерваторії 21 липня у столиці температ
18.07.2016  Друга половина календарного літа у столиці розпочалась з температурного рекорда
За даними спостережень метеостанції Центральної геофізичної обсерваторії 17 липня у столиці було заф
04.07.2016  Погодні підсумки першого півріччя у столиці
Закінчилося перше півріччя 2016 року, яке виявилось у Києві, за даними спостережень метеостанції Цен



ваш IP 3.227.252.66
Україна, 03028, м. Київ-28, проспект Науки, 39, корпус 2
тел/факс: (044)525-94-58, (044)525-69-69. E-mail: aupcgo@meteo.gov.ua
© Використання матеріалів сайту дозволяється тільки з дозволу керівництва обсерваторії